Доступність Парижа для людей з інвалідністю: тестдрайв

Нещодавно у Парижі закінчились Паралімпійські ігри 2024. Спортивні змагання відбувались на тих же аренах, що й Олімпійські ігри — ці простори адаптували так, щоб вони були доступними для спортсменів з інвалідністю та для глядачів із різним рівнем мобільності. А чи є бар’єри в місті? Чи доступний транспорт, музеї та Ейфелева вежа, на яку підіймається більшість туристів? Про це розповідає засновник громадської організації «Доступно.UA» Дмитро Щебетюк, інформує WoMo.

«Кажуть, що Париж смердючий та брудний… Але мені він сподобався – це красиве й романтичне місто. Звісно, туристам треба продумувати свої маршрути, та в цілому можна багато куди потрапити, не відчуваючи перешкод на своєму шляху».

Що відмітив

Наземний громадський транспорт. Тут усі автобуси низькопідлогові й обладнані електричним висувним пандусом, що зручно для людей на кріслах колісних, батьків із дитячими візочками. Для того, хто в транспорті супроводжує людину з інвалідністю, діє знижка.

По місту достатньо громадських вбиралень доступних та зручних — тобто ними можуть скористатися люди з інвалідністю.

Гуляти Парижем легко і зручно. Коли я був там вдруге, взагалі не користувався транспортом. Був день, коли я без проблем подолав 30 кілометрів і не відчув жодних перешкод на своєму шляху. Так, інколи траплялась жорстка бруківка, але це все ж була рідкість, і я потрапляв на неї тільки тому, що шукав пригод — «лазив» не по туристичних місцях і парках, а по околицях. У цілому я зрозумів, що можна потрапити навіть туди, де, як здавалося, не мало бути доступності. Але вона була.

Усі музеї, які я відвідав, були доступні та зручні, з облаштованими вбиральнями. Що прикольно, люди з інвалідністю, а також їхні супроводжуючі, можуть отримати знижки або навіть безкоштовний вхід до багатьох музеїв у Парижі.

Люди з різним рівнем мобільності можуть потрапити на Ейфелеву вежу — там облаштовані ліфти, усе доступно і зручно. І туди якраз є знижка для людей з інвалідністю та супроводжуючого.

Єдиний мінус це те, що на вежі встановлені сітки, і всім доводиться дивитися на місто через них (сміється). Зізнаюсь, що Ейфелева вежа мене якось особливо не вразила. Мабуть, тому що її так романтизують, всюди показують. Коли я побачив її, сказав собі: «Ну, ок». Але помітив дівчинку 13–14 років, яка на виході щиро кричала від радощів. Тож враження у всіх можуть бути різні.

Що не сподобалось

Не знаю… Це ж Париж! Як він міг не сподобатись?! Він прекрасний (сміється).

Єдине, що я можу відмітити, це метро. Воно не сподобалось через свою недоступність. Як на мене, це найнедоступніше метро на світі (принаймні серед тих, де я бував). Там навіть на своїх двох можна травмуватись чи поламатись. Крім того його спроєктували як лабіринт — усе заплутане й закручене.

Там приблизно 93% станцій є недоступними для людей, які користуються кріслами колісними (натомість у Барселоні метро доступне на 95%, там дуже легко та зручно пересуватися). Єдина доступна лінія в Парижі — 14-та. Звичайно, можна просто користуватися наземним транспортом, та в нього немає такої швидкості, як у метро.

Також немає зручного шляху, щоб дістатися на кріслі колісному до аеропорту «Шарль де Голль» на метро. Але менші аеропорти знаходяться на доступних станціях, як і Паралімпійське містечко.

Загальні враження

Перший раз я приїхав до Парижа автостопом — тоді було трохи складно, і я не встиг побачити стільки, скільки хотілося б.

Під час другого візиту я приїхав на відпочинок — тоді вже встиг надихнутися і оцінити, наскільки це прекрасне місто. По ньому треба багато гуляти, досліджувати атмосферу і не користуватися таксі. Це дуже кайфово.