“Не все так добре, як хотілось би”: на Черкащині проінспектували місто на безбар’єрність (ФОТО, ВІДЕО)

Уманчанин Валерій Залевський, унаслідок отриманої травми, 38 років пересувається на кріслі колісному. Розповів, що без підтримки дружини та друзів було б тяжко.

Разом із командою Суспільне Черкаси на кріслі колісному проінспектував Умань.

Уманчанин Валерій Залевський любить бути за кермом, та, розповів, у машині має ще один транспорт, без якого не може обійтись:

“Візок цей — це активний візок пантера, шведської фірми, він в мене вже досить давно, він легкий, зручний для пересування і навіть, якщо є необхідність, людина може його сама розкласти, покласти на переднє сидіння сюди, під’їхати, розкласти й поїхати”.

Пан Валерій за кермом своєї машини. Суспільне Черкаси

Пересуваючись містом на кріслі колісному, зазвичай, заручається підтримкою: або дружини, або товаришів:

“Це мій товариш Міша, він мені часто допомагає, а так, в основному, в магазини, аптеки ходить дружина. Ось бачу теж пандус облаштований. Все залежить від того, коли вони будувалися. Бо зараз є вимоги до пандусів, а це вони просто підлаштували під будівлю. Але думаю, з того, що можна було, вони нормально зробили”.

Дорогою до центральної площі Умані доводиться долати перешкоди:

“Тут високо, тому я передом не з’їду, тільки задом. Міша потримай за руку. Тут більш менш пандус, а з тієї сторони високий пандус”.

Умань проінспектували на безбар’єрність для людей з інвалідністю. Суспільне Черкаси

На стоянці виявилися вільні паркувальні місця для людей з інвалідністю:

“Ну ось воно, тут і близько до виходу. Вони трішки ширші за звичайні, для того, щоб можна було візок виставити і дістатися”.

Аптека у центрі міста облаштована спеціальним підіймачем, та потрапити туди Валерію не вдалося:

“Він після зими, мабуть, затвердів. Потрібно робити технічне обслуговування, ми не будемо чекати, бо сенсу немає, ми поїдемо”.

Умань проінспектували на безбар’єрність для людей з інвалідністю. Суспільне Черкаси

Інспектував місто пан Валерій менше ніж годину, та вже, на його думку, зрозуміло, що місто потребує змін:

“Є перспектива, є куди рухатися, є над чим працювати. Якби я жив один, тоді я б ці проблеми знав більше, а так в мене дружина купує все, що потрібно”.

Над безбар’єрністю та доступністю міста працюють, — пояснила керівниця управління соцзахисту населення Галина Кучер:

“Проводиться величезна робота робочої групи, аби виявити недоліки які є у місті, які потрібно зробити кроки, аби ці всі недоліки усунути. Не все у нас так добре, як хотілось би, але «Безбар’єрна Умань» складена програма на три роки найближчих”.

Та все ж деякі зміни у місті є:

“У нас є декілька світлофорів, які мають цифрове зображення, це для людей з порушеннями слуху. Також передбачається доступ людей для нечуючих, тобто у нас є сурдопереклад, де людина може здійснювати такі соціальні послуги. Спільно з економічним відділом міської ради, ще років п’ять тому ми домоглися, що у нас є таксі, яке бере замовлення від людей з порушеннями слуху, також є вже така можливість на швидку допомогу, можна подати смс повідомлення в поліції, це варте того, щоб ми мали можливість допомагати таким людям”.

Анастасія Столбова, Людмила Трум