У Києві презентували оновлений стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» (ФОТО)

У Києві презентували оновлений стандарт державної мови “Термінологія безбар’єрності”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна вже давно усунула законодавчо із офіційного мовлення стигматизуюче визначення “інвалід”, але ще й досі ми чуємо і зустрічаємо це в ЗМІ, у мовленні посадовців. Знову і знову доводиться нагадувати, що на першому місці не мають бути обмеження чи діагноз. Коли кажемо, що, наприклад, “людина з інвалідністю”, ми повертаємо людяну і моральну, послідовність. Спочатку людина, а потім обставини. Отже, побачити в людині людину”, – сказала під час презентації Перша леді Олена Зеленська.

Як зауважила Перша леді, існує різниця у сприйнятті таких ярликів як, наприклад, “бездомний”, “безробітний”, “сирота” і коректних висловлювань – “людина без роботи, “людина без дому”, “дитина, позбавлена батьківської опіки” тощо.

“Коректна лексика потрібна не тому, що люди надто чутливі, а тому, що мова має силу впливати на нашу власну оцінку і на наше рішення. Якщо ми скажемо людина без дому або людина без роботи, то зрозуміємо одразу, що йдеться про обставини, які можуть і повинні в ідеалі змінитися. Якщо кажемо “дитина, позбавлена батьківської опіки”, то маємо надію, що ці обставини в житті дитини зміняться. …Ярлик – як вирок, він транслює приреченість. А людяне формулювання твердить, що людина сильніша за обставини”, – наголосила Зеленська.

Як зазначила на презентації віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, спроможність держави вимірюється в тому числі тим, як держава говорить з людьми.

“Коли ми говоримо про безбар’єрність, часто ми маємо на увазі фізичний доступ до будівель, послуг чи просторів, але дуже часто перший бар’єр – це мова. …Дійсно, слова визначають, як держава ставиться до людини, і як люди сприймають один одного. Наше суспільство стало значно різноманітнішим за досвідом, за вразливостями і за потребами. Мільйони людей втратили свої домівки. Є у нас ветерани та ветеранки, і, на жаль, багато людей отримали інвалідність внаслідок війни. Стандарт, термінологія безбар’єрності – це практичний інструмент забезпечення прав людини. Він формує єдиний підхід і для центральних органів виконавчої влади, та для обласних військових адміністрацій і визначає коректність термінології, як критерій якості державної комунікації. І ми дуже надіємося, що це також символізує відмову від застарілих і стигматизуючих формулювань”, – сказала Бережна.

Стандарт термінології безбар’єрності містить понад 100 термінів.

Як наголосила віцепрем’єр-міністерка, коректні формулювання повинні бути інтегровані в нормативно-правові акти, службове листування, пресрелізи, навчальні програми, професійну комунікацію тощо.

Як зазначила на презентації голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чорнобров, до роботи над напрацюванням коректної української термінології у сфері безбар’єрності долучилися представники різних галузей – мовознавці, правозахисники, фахівці з безбар’єрності, представники від медіа, реабілітації тощо. За її словами, члени робочої групи дотримувалися принципу, який закладений в Законі України про застосування української мови як державної, а саме надавати перевагу українським відповідникам перед іншомовним.

“Комісія схвалила другу редакцію проєкту стандарту і передала до інституції Національної академії наук України, відповідно до вимог порядку. Ми вважаємо, що пильне око Інституту української мови та Інституту мовознавства імені Олександра Потебні, власне, не завадить в цьому питанні. Комісія врахує висновки і своїм рішенням зробить цей стандарт обов’язковим до застосування на всій території України”, – сказала Чорнобров.