У Vcentri Hub пройшла друга лекція по безбар’єрності для посадовців (ФОТО)

Фото під час лекції. Фото: Борис Корпусенко

«Не люди з інвалідністю мають шукати рішення щодо безбар’єрності, а суспільство має думати про це та допомагати їм»…, пише «Вечірній Київ»

Київ. У середу, 22 травня, у громадському просторі Vcentri Hub Шевченківського району, що на Володимирській, 51-б, відбулась друга лекція по безбар’єрності для держслужбовців.

Під час великої війни питання безбар’єрності має розширюватись, аби відповідати на нові виклики. Бізнес, влада та громада мають об’єднуватись, аби створювати інклюзивне середовище у різних містах нашої країни, зокрема й у столиці.

Задля того, аби ці зміни й надалі відбувались у Києві, у Департаменті суспільних комунікацій КМДА організували тематичний просвітницький захід.

Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА, а також депутатка Київради від фракції «УДАР» Мирослава Смірнова нашому виданню зазначила, що кожен структурний підрозділ КМДА сьогодні має переоблаштувати свій сайт так, аби люди з порушеннями зору та слуху могли на рівні з іншими отримувати інформацію в повному обсязі.

Мирослава Смірнова. Фото: Борис Корпусенко

«Людина з інвалідністю має право брати участь в будь-яких доступних заходах та впливати на політику в країні. І для того, щоб це зробити. повинна бути інформаційна та фізична доступність. Власне тому я — як депутатка Київради — працюю над цим питанням», — каже Мирослава Смірнова.

Вона також наголосила, що Департамент суспільних комунікацій дотримується принципів безбар’єрності. Як приклад, Мирослава Смірнова навела підлаштовані для людей з порушенням зору сайти «Вечірнього Києва» та Київської міської державної адміністрації. Своєю чергою на телеканалі «Київ» є рухомий рядок з головними новинами міста для людей з порушенням слуху. Також інформація там дублюється перекладачем жестової мови.

Як і під час минулої лекції, спікерками заходу у хабі були стали представниці громадської організації «Fight For Right»: Людмила Фурсова та Ірина Федорович.

Цього разу говорили про інформаційну доступність, про важливість знати базові жести на позначення дій, читабельність текстів та можливість прослухати інформацію. У кожному розділі наводили приклади та проговорювали помилки, яких припускаються різні установи чи упорядники сайтів.

«Коли ми дивимось новини, важливо, щоби рухомий рядок з інформацією не закривав руки перекладача жестової мови. А так іноді трапляється. Або ось інший випадок: колись на одному сайті була новина про «Книгу року BBC». Назва видання була написана не кирилицею, а латиницею. Відтак скрінрідер (програма зчитування з екрана, — ред.) ідентифікував людині з порушенням зору це як «Книга року ве-ве-ес», а не «бі-бі-сі», — наводить помилки в інформаційній безбар’єрності Людмила Фурсова.

Були й гарні приклади, як суспільство шукає рішення, аби люди з інвалідністю були забезпечені різною інформацією. Один з них — це пляшка вина у магазині, на якій є інформація про алкогольний напій шрифтом Брайля.

А взагалі, одні з найбільших бар’єрів сьогодні в суспільстві щодо цього питання — це є ставлення до людей з інвалідністю. Лекторки пояснили, що саме від цього фактору залежить те, які заходи будуть впроваджуватися на рівні міста, і якою буде їхня ефективність.

«Українцям ще треба багато працювати у питаннях ставлення до людей з інвалідністю. Треба не жаліти, а створювати умови для безперешкодного комфортного життя у просторі, яким користуються всі. Не люди з інвалідністю мають шукати рішення щодо безбар’єрності, а суспільство має думати про це та допомагати їм…», — вкотре наголосила Ірина Федорович.

Нагадаємо, що перша лекція по безбар’єрності відбулась 16 травня. Тоді говорили про те, що рівність і повага мають бути в основі всіх рішень українських держслужбовців, а послуги громадянам повинні надавати доступно.

Даша Гришина, фото Бориса Корпусенка