Цукровий діабет називають епідемією ХХІ століття. Щороку кількість хворих на нього зростає. У світі нині 300 мільйонів людей мають цю недугу, в Україні на ЦД хворіє 1 мільйон 256 тисяч — майже три відсотки населення. За даними ВОЗ, 70% смертності у світі провокують неінфекційні захворювання, до яких належать цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й онкологія. Їх зростання, особливо в країнах Європи, змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я прийняти програму боротьби з неінфекційними захворюваннями. Про це світова медична спільнота нагадає також 14 листопада у Всесвітній день боротьби з діабетом. Які проблеми насамперед турбують хворих на цукровий діабет, як запобігти недузі і які особливості лікування захворювання, «УМ» розповів головний ендокринолог МОЗ України, головний лікар Київського міського клінічного ендокринологічного Центру, доктор медичних наук Микола Гульчій.
«Найбільша проблема — пізня діагностика діабету. І ускладнення від нього страшні»
— Миколо Васильовичу, коли і чому виникає цукровий діабет?
— Причин багато. Діабет першого типу, при якому бета–клітини підшлункової залози перестають виробляти інсулін, спричинюють генетична схильність до недуги, хвороби підшлункової залози, інфекційні та аутоімунні захворювання. Кількість хворих на діабет першого типу (коли виникає потреба в інсулінотерапії) в Україні залишається сталою впродовж останніх років. Нині їх — 72 тисячі. А ось число тих, кого уражає діабет другого типу, на жаль, зростає рік у рік. Дві третини хворих на діабет мають саме другий тип захворювання. Серед його причин — ожиріння, неправильне харчування, гіподинамія, серцево–судинні захворювання. Ця тенденція характерна не лише для України, а й для всього світу.
— Лікарі наголошують: цукровий діабет небезпечний своїми ускладненнями.
— Так, і вони страшні — гангрени, які ведуть до ампутації кінцівок, ниркова недостатність, сліпота, інфаркти, інсульти… Адже при діабеті насамперед страждають судини, відповідно, порушується кровопостачання різних органів організму. Найбільша проблема — пізнє виявлення недуги. Зазвичай, ті, хто нездужає на діабет другого типу, звертаються до лікаря через 7—8 років після виникнення хвороби, коли вже настають незворотні зміни — з боку нирок, очей, рук, ніг, серця.
Тому важливим моментом є профілактика. Особливо це стосується тих, хто має надмірну вагу та шкідливі звички. Є різні методи контролю маси тіла — за окружністю талії, спеціальні індекси співвідношення зросту і ваги. Головне, щоб людина сама тримала це питання на контролі, а також дотримувалася правильного харчування, режиму. Насамперед треба дбати про те, аби не допустити хворобу.
— Яким чином?
— Коли в людини глюкоза в крові піднімається вище за позначку 5,6, виникає необхідність у додаткових дослідженнях — слід виміряти рівень глюкози крові з навантаженням, визначити толерантність до глюкози і глікований гемоглобін. При діабеті другого типу, на його початкових стадіях, інсуліну в організмі ще достатньо, але виникає резистентність до цієї речовини: інсулін не може проникнути в клітину й утилізувати глюкозу крові. У такій ситуації хворому призначають препарати в таблетках, які покращують засвоєння інсуліну. Дуже важливі в плані профілактики заняття спортом, фізичні навантаження, які допомагають спалювати глюкозу крові, відповідне харчування. Якщо дотримуватися цього, людина може вирівняти свій стан.
До речі, згідно з останніми даними, в Україні тільки 24% хворих на діабет є компенсованими, тобто такими, що досягли нормального показника глюкози в крові. Я сподіваюся, що з кожним роком їх кількість зростатиме.
Однак треба мати на увазі: якщо хвороба виникла, повернутися назад неможливо. Треба вчитися з нею жити.
— І в цьому допомагають школи соціальної адаптації для людей з діабетом?
— Безумовно. В Україні нині діють 332 таких заклади. Цього достатньо, але ми працюємо над їх збільшенням. Ми хочемо, аби якомога більше хворих відвідували школи соціальної адаптації. Адже якщо в поліклініці лікар приділяє пацієнту 5—10 хвилин, оскільки там великі черги, то в такій школі людина може пройти курс навчання — від користування шприц–ручкою і введення інсуліну до правильного харчування і фізичних навантажень. Тим паче хворий має змогу прийти туди у будь–який час і уточнити незрозумілі моменти.
Часто у лікуванні люди орієнтуються на дорогі види інсуліну. Але основне — поведінка хворого, вчасний прийом їжі, яку рекомендують при діабеті, строгий підрахунок ХО (хлібних одиниць), які вживає хворий, та введення інсуліну, який утилізуватиме глюкозу крові до нормальних меж. Без дотримання цих правил навіть найдорожчі препарати не матимуть ефекту.
«Забезпечення інсуліном «гальмують» тендери. Але вихід є»
— До речі, яка у нас ситуація із забезпеченням інсуліном?
— Україна повністю забезпечена всіма препаратами. Кожна область має оперативні реєстри хворих, де зазначено і види, і дози інсуліну, які вони приймають. Виникають лише проблеми «процедурного» характеру. Кошти на закупівлю інсуліну виділяють із державного бюджету. Затверджують бюджет у грудні, в областях отримують у січні. А потім починається тендерна процедура, яка триває 40 днів. Далі ще можуть з’явитися незадоволені результатами тендерів, які починають блокувати процес, і, в кращому випадку, хворі отримують інсулін аж у квітні. А що ж робити ці три місяці — з січня по квітень? Це завжди було проблемою. І вона не зникне, доки інсулін закуповуватимуть через тендерну процедуру.
— Який же вихід?
— Треба переймати світовий досвід — ввести рецептурну систему. При МОЗ була створена відповідна група, ми опрацювали потрібні матеріали і довели, що введення такої системи має дуже багато переваг. Особливо після того, як держава зареєструвала ціни на інсуліни, зробивши їх фіксованими. Як ця система діє? Лікар у поліклініці виписує пацієнту рецепт, згідно з оперативним реєстром, такі дані також має аптека, а рецептурний бланк є фінансовим документом. Після цього управління охорони здоров’я перераховує гроші аптеці. Аптека має обігові кошти і в змозі забезпечити інсуліном хворих, які до неї прикріплені. Тож хворий цілий рік безперебійно отримує інсулін і не чекає вирішення питання з тендерами. Нині такий експеримент ми проводимо в Полтаві, і він себе добре зарекомендував.
— А що можете сказати про спеціальні продукти харчування для людей, хворих на діабет? Чи забезпечена Україна таким асортиментом?
— Ці продукти є, але ними мало користуються. Можливо, тому що їх якість стала гіршою, ніж раніше. Колись виготовляли спеціальну випічку для діабетиків, зараз такого немає.
«Щепленням діабет не попередиш. Єдиний порятунок — здоровий спосіб життя»
— Миколо Васильовичу, які основні симптоми хвороби, що мають насторожити людину?
— Спрага, поліурія (часте сечовипускання), свербіж, надмірна вага або безпричинна її втрата. Також можуть турбувати підвищена стомлюваність, розлад уваги та зниження зору, постійне відчуття голоду.
— Як часто треба контролювати показник глюкози в крові?
— Здоровій людині достатньо двічі на рік. Хворі на цукровий діабет вимірюють щоденно. А тест на глікований гемоглобін і дорослі, і діти мають проходити 4 рази на рік. Дуже важливий останній тест. Чому? Еритроцит має пам’ять — якою була глюкоза крові впродовж останніх двох місяців. І коли глікований гемоглобін нижчий показника 7, це означає, що глюкоза крові останнім часом була в нормі. Показник 7,5 і вище свідчить, що глюкоза залишалася постійно високою. Це тривожний симптом. Зменшення глікованого гемоглобіну бодай на один відсоток суттєво зменшує ризик важких ускладнень при діабеті.
— У ЗМІ час від часу з’являються повідомлення, що від діабету можна захиститися з допомогою щеплення. Мовляв, учені винайшли відповідну вакцину. Таке можливо?
— Це на етапі клінічного випробовування. Адже причини, які провокують діабет, різні. Ну як можна попередити хворобу в людини, яка не може приборкати свій апетит, неконтрольовано набирає вагу, і в її жирові клітини інсулін не може потрапити? Єдиний порятунок — здоровий спосіб життя. Уникайте шкідливих продуктів, які боляче «б’ють» по підшлунковій, не зловживайте алкоголем та нікотином, що викликають інтоксикацію організму, не переїдайте і більше рухайтесь.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Чому хвороба «помолоділа»
— Миколо Васильовичу, хоча діти хворіють на діабет рідше, ніж дорослі, але для них це захворювання значно небезпечніше. Чому хвороба виникає у такому юному віці?
— Причини, насамперед, — генетичні, спадкові. Іноді це стається внаслідок вірусних захворювань, які провокують аутоімунні процеси. Ці процеси знищують не тільки білок вірусу, а й бета–клітини, які теж є білковою структурою. Негативно впливають захворювання підшлункової залози та неякісне харчування. Діабетом першого типу в Україні нині хворіє близько 8 тисяч дітей.
На жаль, «помолодів» і діабет другого типу. Якщо ще недавно ним хворіли люди старшого віку, нині дедалі частіше недуга вражає дітлахів і молодь. Слід уникати фастфудів, а також солодких газованих напоїв, що містять цукрозамінники (фруктозу) — вони дуже калорійні і не корисні.
Молодий організм дуже чутливий. Він має розвиватися в нормальних внутрішніх умовах. Судини, органи ростуть. Тому ми, ендокринологи, уважно стежимо за здоров’ям дітей. МОЗ закупило тести для вимірювання глікованого гемоглобіну, нині ці дослідження проводять в усій Україні, насамперед дітям до 18 років і вагітним жінкам.
ФАКТ
«Кількість гангрен і ампутацій зменшується»
— У руслі Загальнодержавної програми «Здоров’я–2020: український вимір» ми у співпраці з ендокринологічною спільнотою України, громадськими організаціями виробили тактику поведінки на майбутнє, — пояснює Микола Гульчій. — Насамперед щодо обов’язкового забезпечення цукрознижуючими препаратами та контролюючими (тестовими) засобами. Прагнемо зменшити вихід людей з цією хворобою на інвалідність у працездатному віці, знизити кількість діабетичних гангрен. До речі, якщо порівняти показники минулого року і позаторішні, то таких випадків справді вже менше на 10 відсотків. А кількість ампутацій у хворих на цукровий діабет зменшилася на 7 %. Нині навчаємо сімейних лікарів, на яких, згідно з медичною реформою, покладено первинну діагностику цукрового діабету та спостереження за хворими.
Юлія Косинська
