Бердянський всеукраїнський центр реабілітації інвалідів «Академія ремесел», де лікують народною творчістю, або арт-терапією, існує вже десять років. Тут практикують лікування живописом, гончарством, керамікою та петриківським розписом. Ми поговорили з засновником і директором центру Людмилою Грабовською про особливості роботи закладу та її вихованців.
– Людмило, ви працюєте з усіма видами інвалідності?
– Так, і з усіма хворобами. В нас немає обмежень, вузького спрямування. Ми приймаємо всіх, хто бажає займатися народною творчістю. Наш центр в Україні такий один.
– А звідки у вас виникла ідея створити цей заклад?
– Я сама художник – народний майстер України з петриківського розпису. В мене було близько сорока персональних і спільних виставок за кордоном та в Україні. З 1999 року почала реалізовувати мрію, й відкрила цей центр. Ми дотримуємося всіх канонів та технік петриківського розпису, намагаємося наслідувати саме класичні постулати.
– Які ще напрями творчості ви практикуєте?
– Крім петриківського живопису, у нас ще є вишивка, давньоруське шиття, перлове й золоте шиття, яке ми намагаємося відновити. Є театр моди, де ми робимо колекції одягу з національними мотивами – у нас скрізь присутній український декор. Також ми підтримуємо українські народні ремесла – гончарство, кераміка, художнє ліплення.
– Ви постійно вживаєте займенник «ми». Ви не одна навчаєте в центрі?
– Скажімо так, ідея моя, але зараз настільки багато учнів, що в нас є таке поняття, як «помічник педагога». Ми їх самі виховали. З новенькими починаю займатися я, потім підключається психолог і ті, хто стоять сходинкою вище, тому що в процесі спілкування уроки запам’ятовуються краще.
– Багатьом допомогає арт-терапія?
– Практично всім. Деякі приходять і не можуть тримати в руках голку, а зараз ікони вишивають і на виставках роботи показують.
– Як у вас із вихованцями-дітьми?
– Найменші серед нас – дітки п’ятирічного віку з аутизмом. Ми їх навчаємо ліпленню, малюванню. Прагнемо вибудувати методику, тому що наукової літератури по роботі з такими дітьми практично немає. У нас це індивідуальне лікування з кожною дитиною, під час якого педагог особисто займається з малям, – тільки тоді отримуємо гарні результати.
– Чи є серед ваших учнів видатні митці?
– Так, у мене є учениця Анастасія Мєх. Вона живописець і працює тільки мастехіном, не застосовує пензлик, пише в своїй авторській манері. Її роботи знає вся Україна. Вони є в колекціях відомих артистів і політиків. Це достойні картини, які не потрібно рекламувати.
– Як ви вважаєте, лікування народною творчістю ефективніше, ніж звичайне?
– Я взагалі думаю, що розвиток людини має починатися саме з творчості. Чим раніше дитина почне займатися мистецтвом, тим більшим буде її бажання пізнати світ.
– У вашому центрі є термін лікування?
– «Академія ремесел» – єдиний центр в Україні, що не має обмеженого періоду лікування. У мене є учні, які займаються вже 11 років. Їм це потрібно. У цих людей страшні життєві історії. Вони багато років просиділи в квартирах, а, прийшовши до нас, нарешті почали спілкуватися. Заняття дають впевненість у тому, що ти – невід’ємна частина суспільства.
Маргарита Чернишова