Книга про першу допомогу шрифтом Брайля. Фото: redcross.org.ua
Український Червоний Хрест у Києві презентував книгу з першої допомоги, написану шрифтом Брайля. Розробники довідника — інструктори та тренери Українського Червоного Хреста. Автори стверджують, що у сучасних реаліях життєво необхідно, щоб усі вміли надавати допомогу як собі, так і тим, хто поруч.
Тренери й інструктори організації працюють на деокупованих територіях, віддаленіших населених пунктах та містах, що перебувають під постійними обстрілами. Серед їхніх пріоритетів — адаптація тренінгів для людей з інвалідністю, людей з вадами зору та слуху. Про це у “Ранку Вдома” розповіла керівниця відділу першої допомоги Товариства Червоного Хреста України Надія Ямненко.
Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.
— Чому ця книжка з’явилася саме зараз?
— Вона з’явилась раніше, але ми її презентували напередодні Всесвітнього дня першої допомоги. 192 країни відзначає цей день. Нам хотілося привернути увагу до того, що у Червоного Хреста України вийшла така книга.
— Розкажіть, будь ласка, хто працював над створенням довідника?
— Працювала команда з департаменту першої допомоги. Зокрема, експертна група тренерів та інформаційний відділ, який сприяв тому, щоб довідник надрукувала. Це ручна робота. Ба більше, це суто українська розробка. За останні 100 років подібних видань не випускали.
— Чи плануєте розповсюджувати світом довідник надрукований шрифтом Брайля?
— Ми надрукували не великий тираж. Поки що намагаємося забезпечити бібліотеки. Минулого тижня передали примірники в Київську спеціалізовану школу-інтернат для дітей з вадами зору №5. Ми не зможемо, надати кожній людині таку книжку, на жаль. Прагнемо забезпечити довідником публічні заклади, школи, бібліотеки.
— Як ця книга може допомогти українцям зараз?
— Гадаю, за час повномасштабного вторгнення усі зрозуміли, що вміти надавати першу допомогу собі та родині — дуже важливо. Не завжди є професійна допомога поруч. В будь-якому випадку, навіть “швидкій” треба час, щоб доїхати. Тож кожна людина, на нашу думку, повинна вміти надавати домедичну допомогу. В тому числі люди, які з певних причин не можуть навчатися разом з іншими.
Тобто комусь треба допомогти почути, комусь — прочитати. Тому ми активно працюємо з різними верствами населення, в тому числі з людьми які не чують, з гіперактивними дітьми та людьми з вадами зору.
— Яка інформація увійшла до довідника?
— Це довідник, до якого включили важливу інформацію. Зокрема, правила та інструкції. Як зберігати спокій та оцінювати небезпеку, зупинити кровотечу, запідозрити інсульт, провести серцево-легеневу реанімацію особі з травмами. Таку допомогу дійсно можуть надавати особи з вадами зору. Можливо це не буде дуже просто для таких людей, але знання елементарних правил точно врятують комусь життя.
До того ж на звороті книги є QR-коди. Ними можна скористатися навіть без інтернету. Це посилання на наші інформаційні платформи та мобільний додаток. Його можна завантажити й користуватися навіть у разі відсутності інтернету. Тим більше за посиланням можна обрати аудіоматеріали. Також у нас є відеоуроки з сурдоперекладом.
— Розкажіть, будь ласка, про діяльність Червоного Хреста в Україні в умовах війни.
— З огляду на те, що я керівник напрямку першої допомоги, то намагаюся забезпечити цю потребу на території України. Ми проводимо тренінги на деокупованих територіях та у віддалених населених пунктах, також у тих, які перебувають під постійними обстрілами. Ми намагаємося забезпечити аптечками колективного захисту укриття, школи, поліцію, ДСНС.
Мої колеги працюють у напрямку профілактики мінної безпеки, тому що, на жаль, ця проблема залишиться в Україні на багато років.
Наша служба “догляд вдома” допомагає одиноким людям. Інколи треба просто принести продукти, приготувати їжу, принести ліки чи виконати призначення лікарів. Над цим працює близько тисячі соціальних помічників. Також у нас доволі розвинений волонтерський рух. На жаль, викликів під час війни дуже багато.
— Які плани маєте?
— Зараз ми починаємо роботу над зміною методології викладання для людей з фізичними вадами. Хочемо, щоб вони могли допомогти собі та навчити інших. Разом з Національним реабілітаційним центром “Незламні” ми хочемо зробити дуже гарний проєкт щодо допомоги людям з фізичними вадами. Там будуть і книжки. Сподіваюся, що наш задум буде вдалий.