Як відновлюють поранених у Київському обласному центрі реабілітаційної медицини (ФОТО)

Завідувач відділення післягострої та довготривалої реабілітації стаціонару Київського обласного центру реабілітаційної медицини Ростислав Андрусенко розповів кореспондентові АрміяInform про те, як лікарі відновлюють здоров’я українських героїв після травм із різним ступенем тяжкості.

«Наші пацієнти — військові, які перенесли важкі поранення, контузії, складні хірургічні операції та ампутації»

— Пане Ростиславе, в чому особливість післягострої та довготривалої реабілітації?

— Пацієнтами нашого центру є виключно українські захисники, які перенесли важкі поранення, контузії, складні хірургічні операції, ампутації тощо.

Реабілітація ділиться на три періоди: гострий, післягострий та довготривалий. Під час гострого періоду відбувається відновлення відразу після травмування або певного стану, які потребують реабілітаційних заходів, при цьому основний акцент — на лікуванні основного захворювання. Під час післягострого та довготривалого періоду відбувається повноцінна реабілітація із залученням у разі потреби вузьких спеціалістів. У цей період пацієнт уже не потребує цілодобового нагляду. У співпраці з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини відбувається інтенсивне відновлення втрачених функцій.

Довготривалий період — це віддалений період, коли після травмування можуть пройти і місяці, і роки. Реабілітація триває задля подолання станів, які негативно впливають на життя пацієнта. Не менш важливим, на мою думку, а часом навіть вирішальним під час відновлення військових із важкими травмами, є сила духу, підтримка воїнів з боку їхніх родин і бойових побратимів та персоналу, який надає реабілітаційну допомогу.

Кінезіотерапія — лікування рухом

— Які заходи реабілітації застосовують у післягострий період?

— Кожен випадок є індивідуальним. Здебільшого це фізична терапія, ерготерапія, психологічна підтримка, у разі потреби — медикаментозна терапія. Запрошуємо вузьких спеціалістів. Оскільки більшість пацієнтів центру з ампутаціями, приділяємо увагу поліпшенню м’язового тонусу та підготовці кукси до протезування. Після цього пацієнтів направляють на довготривалу реабілітацію.

Досить важливою є співпраця пацієнта зі спеціалістами з реабілітації

З приводу кожного пацієнта проводимо збори мультидисциплінарної команди, до складу якої обов’язково входять лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог тощо. Післягострий період реабілітації триває обмежений період часу, за який ми максимально намагаємося надати реабілітаційну допомогу. Якщо пацієнт може самостійно підтримувати себе, надаємо рекомендації щодо подальшої реабілітації в домашніх умовах.

Пораненим військовим обов’язково потрібно працювати своїми м’язами, щоб змусити організм повноцінно функціонувати. Фізичний терапевт нашого центру застосовує методику кінезіотерапії — лікування рухом. Для цього він вертикалізує пацієнта — спочатку саджає його, а потім приводить у стояче положення тощо. Працюють м’язи, що сприяє відновленню та поверненню втрачених функцій.

— Розкажіть про обладнання центру, що прискорює реабілітацію.

— Допомагає в роботі з порушеннями фізіологічних та когнітивних функцій підвісна система Levitas, стельовий підйомник LUNA, Omego, Diego, тренажери пасивної розробки суглобів, бігова доріжка, вертикалізатор тощо. З апаратної фізіотерапії застосовуємо лазерну, магнітну, ударно-хвильову, електротерапію тощо. В їхній ефективності ми вже переконались.

Ерготерапевт допомагає пораненим відновити побутові навички

— У який спосіб поновлюєте в пацієнтів втрачені через травму побутові навички?

— В адаптації до побутових умов допомагає ерготерапевт, який допомагає відновити навички самостійно їсти, готувати їжу, одягатись, роздягатись тощо. Вони найчастіше втрачаються при черепно-мозкових травмах та контузіях. Їх відновлення потребує тривалого періоду часу. Ерготерапевт у тісній співпраці з пацієнтом лише розпочинає відновлення побутових навичок для самостійного життя в довготривалому періоді. Але подальша динаміка відновлення знову-таки залежить від рішучості та наполегливості самого пораненого військового.

До речі, це стосується й спілкування травмованих українських бійців із психологом. Важкопоранені військові зазвичай тривожні, мають депресивні настрої тощо. Щоб реабілітація загалом була більш продуктивною, потрібна синергія психолога, фізичного терапевта та ерготерапевта із самим пацієнтом.

— Що є вирішальним під час реабілітації військових із важкими пораненнями?

— Під час роботи з хлопцями я наочно побачив, як емоційний стан людини залежить від його фізичного стану й навпаки. Принаймні якщо людина не мотивована, якщо в неї поганий настрій, якщо в неї щось трапилось і від цього виникли певні негативні психоемоційні стани, моя робота з реабілітації виявлялась малоефективною.

Наведу приклад. У нас у відділенні лікується військовий, який близько місяця тому втратив кінцівку. Він уже повноцінно ходить на протезі. За його ходою ніхто не помічає, що в нього протез нижньої кінцівки. Це ще раз доводить, що і від мотивації людини залежить час та ефективність реабілітації. Були випадки, коли людина місяцями вчилась ходити на протезі. А тут лише місяць… Зараз, після отримання постійного протеза, він продовжує відновлення. Ми маємо його навчити навичок переміщення на протезі, самообслуговування та адаптувати до соціуму. Він належить до тих військових, які мають бажання та сили повернутися після нашого відділення до лав Збройних Сил України.

Ефективність відновлення залежить від спеціалістів та мотивації пацієнтів. За досвідом центру, найчастіше саме жага перемоги та бажання відновитися допомагає в роботі з військовими. Це відбувається і на полі бою, де боєць отримує першу допомогу, і на операційному столі, і в лікарняній палаті, і в колі рідних та бойових побратимів.

Анатолій Бальчос

Фото автора