Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник розповів про технічну забезпеченість пологових будинків Києва / фото КМДА
Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник розповів УНІАН про технічну забезпеченість пологових будинків Києва сучасним обладнанням та про роботу тренінгових центрів для медпрацівників організованих у родопомічних закладах міста.
Миколо Юрійовичу, скажіть скільки місто витратило на закупівлю нового обладнання для пологових будинків? І на скільки важливо мати у своєму «арсеналі» таке обладнання?
У 2017 році з міського бюджету виділено 135 686,2 тис грн. на придбання сучасного обладнання у відділення для новонароджених столичних пологових будинків. Загалом за ці кошти придбано 179 одиниць різноманітної техніки для восьми родопомічних закладів міста та у Міський медичний центр проблем слуху та мовлення «Суваг». В основному це обладнання для відділень анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, крім того придбано оснащення для виходжування недоношених малюків.
Щодо важливості такого «арсеналу», то тут позиція влади однозначна: це надважливо! Треба розуміти, що забезпечення малюкам комфортної та безпечної появи на світ, усіх умов для раннього виявлення проблем зі здоров’ям, вчасна та на світовому рівні надана медична допомога – це інвестування у майбутнє. Діагностовані у перші дні після народження вади слуху та зору у більшості випадків піддаються корекції. Тобто вчасне діагностування знизить показники інвалідизації дітей внаслідок вроджених вад зору та слуху. Це не лише зменшить навантаження на державний та місцевий бюджети в частині виплати пенсій з інвалідності, а й зробить десятки сімей щасливішими.
Про яке саме обладнання йдеться?
Потребу в обладнанні, в першу чергу, формують безпосередньо керівники медичних закладів, адже саме вони стикаються з його необхідністю на місцях та визначають першочерговість придбання. Враховуючи їхні пропозиції, в минулому році придбано пересувні рентгенівські апарати, інкубатори закритого типу для інтенсивної терапії недоношених новонароджених, системи скринінгу слуху новонароджених, відкриті реанімаційні системи, ретинальну камеру та інше не менш важливе обладнання, яке дозволяє на ранніх стадіях виявити патології у новонароджених та усунути їх без ускладнень.
Зауважу, що вперше придбані прилади для штучної вентиляції легень високого класу з можливістю налаштовувати потік повітряної суміші за об’ємом легень, апарати для неінвазивної вентиляції з метою підтримки власного дихання новонародженого, дихальний реаніматор, обігрівачі для новонароджених, монітори для пацієнта, рентгенівські діагностичні мобільні системи для діагностики стану легеневої системи та шлунково-кишкової тракту.
Миколо Юрійовичу, давайте поговоримо більш детально про можливості цього обладнання. Ви говорили, що завдяки йому стає можливим зниження показників інвалідизації дітей внаслідок вроджених вад зору та слуху. Поясніть, що Ви мали на увазі?
Наше першочергове завдання – створити умови для своєчасного виявлення вад, їх корегування та сприяння подальшій соціалізації малюка. І в час, коли спостерігається негативна тенденція до зростання кількості хворих з вадами слуху, це завдання стає ще актуальнішим. Наразі у структурі інвалідності дітей у столиці інвалідність, пов’язана з порушенням слуху займає 5 місце. У середньому за рік виявляють 160 дітей з вадами слуху незворотного характеру різного ступеня, які потребують слухопротезування. З них у віці до трьох років втрата слуху діагностується у близько 25%, які потребують кохлеарної імплантації (кохлеарний імплантат – це хірургічно імплантований електронний пристрій, який допомагає проводити відчуття звуків особам, які не мають слуху або мають дуже знижений слух). Виявлення у дитини тяжкого ураження слухової функції в віці старше 3-4 років приводить до несвоєчасного втручання та недостатнього ефекту слухомовної реабілітації із подальшою інвалідизацією дитини. Зважаючи на це, вперше у пологових будинках запроваджено програму раннього скринінгу новонароджених дітей на предмет виявлення вад слуху в перші дні після народження за допомогою медичного обладнання, закупленого за кошти міського бюджету. Адже мама може помітити проблеми зі слухом тоді, коли час вже згаяно. А впровадження цієї програми дозволяє своєчасно виявити порушення слуху, провести втручання (слухопротезування або кохлеарна імплантація) і ефективну слухомовленеву реабілітацію та максимально інтегрувати дитину в мовне середовище, що сприятиме ефективній соціалізації дитини та дасть значний економічний ефект. Для повного розуміння ситуації зауважу, що близько 85-90% дітей, у яких своєчасно було виявлено вади слуху, проведено ранню компенсацію втрати слуху та базовий рівень слухомовної реабілітації. Вони соціалізовані та продовжують навчатися в загальноосвітніх закладах. На мою думку, саме таким чином місто інвестує у здорову націю!
Зрозуміло. А як лікарі працюють над упередженням сліпоти у новонароджених?
В основному ретинопатія (судинне порушення сітківки ока) зустрічається у недоношених новонароджених. Вчасне виявлення порушення, ще в пологовому будинку, дозволяє здійснити лазерну коагуляцію та у майбутньому уникнути розвитку вад зору. Для цього у Перинатальний центр міста придбано ретинальну камеру, за допомогою якої у новонароджених можна виявити ретинопатію на ранній стадії та провести оперативне втручання, щоб усунути патології, попередити сліпоту та реабілітувати передчасно народжених дітей.
Якісна діагностика вад слуху та зору у новонароджених збільшує шанс дитини на повноцінне життя, переконаний Поворозник / фото КМДА
Давайте поговоримо про якість надання медичних послуг. У 2017 році міською владою анонсовано проведення практичних тренінгів для столичних лікарів. Розкажіть, з якою метою вони організовані?
Тренінгові центри створені на базі трьох столичних пологових будинків: Перинатального центру м. Києва, Київського міського пологового будинку № 2 та №5. Найкращі фахівці цих медзакладів діляться своїми знаннями та досвідом у наданні медичної допомоги вагітним, породіллям та, власне, новонародженим. На тренінги запрошують лікарів первинної ланки (лікарів загальної практики сімейної медицини, педіатрів, терапевтів), неонатологів та акушер-гінекологів. Для лікарів загальної практики сімейної медицини організовано тренінги з теми: «Основи надання акушерсько-гінекологічної допомоги». Знання, здобуті під час тренінгу, допоможуть лікарям освоїти особливості надання медичної допомоги вагітним під час виношування дитини та, у разі необхідності, під час пологів. Лікарі-неонатологи під час тренінгу «Первинна реанімація новонароджених» удосконалять свої вміння використання реанімаційного мішка та маски, непрямого масажу серця, інтубації трахеї та роботі з відповідним медичним обладнанням.
Крім того, фахівці розповідають про особливості догляду за здоровою новонародженою дитиною: медичний огляд, рутинні медичні втручання, догляд за пуповиною, питання вакцинації новонароджених, скринінгових обстежень, грудного вигодовування та оцінка загрозливих станів у новонароджених. Лікарі-гінекологи поглиблюють свої знання з основ медицини плоду. Загалом від початку роботи тренінгів навчання пройшли понад 300 лікарів.
Скажіть, що цього року заплановано зробити у цьому напрямі? Чи плануєте продовжити тренінги для лікарів?
Звичайно. Цього року зосередимо увагу на створенні комфортних умов для пацієнтів столичних пологових будинків. У бюджеті закладені кошти на капітальні ремонти приміщень майже всіх родопомічних закладів міста. Окрім того, звичайно ж, ми продовжимо оновлювати матеріально-технічної базу медичних закладів, у тому числі й пологових будинків. Щодо продовження тренінгів: вони й зараз тривають та набирають популярності серед лікарів. Ми зі свого боку плануємо розширити тематику тренінгів, аби збільшити охоплення лікарської аудиторії.
Юлія Власова