Чернігів. 15% українців – інваліди. Трохи більш ніж половина «звичайних» людей їх підтримують, 24% готові прийняти їх у своє оточення і 31% вважає, що людей з інвалідністю потрібно ізолювати від суспільства. Акції, подібні «Я такий як ти», влаштовують для людей з інвалідністю — хоча найбільше, здається, вони потрібні цьому 31%. Щоб вони розуміли – я такий, як ти.
Дмитро Бруй впізнає всіх місцевих журналістів – перегляд телевізору для нього одна із найдоступніших розваг. Він також дуже любить різні акції, конкурси, виставки і концерти, намагається на них бувати, хоча це не завжди просто, каже його мама, – у Чернігові для інвалідів культурні заходи архітектурно і соціально малодоступні.
Але Дмитро – великий оптиміст, на людей не ображається і каже – хоче дарувати їм радість, особливо дітям. На останньому новорічному святі у громадській організації «Голос батьків» був Дідом Морозом.
Дмитро Бруй: «Мені не так Дід Мороз важливий, як бути серед людей. Багато дітей, з якими я люблю спілкуватись».
Зараз вони в одній залі художнього музею, але чернігівська школярка Олександра Мусоріна не знає Дмитра Бруя. Серед її знайомих взагалі нема людей з інвалідністю, але якби були – вона каже, ніколи б не відмовила їм у дружбі.
Олександра Мусоріна, учасниця акції «Я такий як ти» (Сначала в школе нам дали задание нарисовать рисунок на тему «Мы все одинаковые». Я нарисовала – долго мучилась, это сложно, и за помощью в интернет обращалась. Я изобразила на коляске одного ребенка и много с ним друзей».
Її малюнок став одним із переможців конкурсу в акції «Я такий як ти», організованій обласною громадською організацією «Голос батьків» за сприяння Національного фонду підтримки демократії. «Звичайні» діти зі всієї Чернігівщини на конкурс намалювали 75 малюнків про дітей з особливими потребами, з них у Чернігівському обласному художньому музеї влаштували виставку. 10 переможців надрукували на футболках, які продали на благодійному аукціоні.
Ольга Дей, член оргкомітету акції: «Зараз ми проводимо аукціон в рамках проекту «Я такий як ти», зібрані з якого кошти підуть на дитячий табір для діточок з особливими потребами, більшість цих діточок на візочках».
Діти-художники кажуть, зрозуміти світ людей з особливими потребами важко. Напевне, ще важче у цьому світі жити. Аби Дмитро Бруй потрапив на аукціон, його мамі довелось шукати міцних чоловіків, які б допомогли підняти сина на візку до музейної зали. Але Дмитро однаково оптиміст. І активіст – зараз добивається, аби в його будинку розширили ліфт. Для таких, як він. Для таких, як ми.