«Завдяки цим ковзанам стало так багато радості й сміху! Діти хапаються за візочки і, їдучи одне за другим, роблять “поїзда”», — каже Катажина Крефф із дитбудинку імені Корчака в Гданську, Польща.
Завдяки спеціальним полозам, які вигадав о. Анджей Новак, діти, які пересуваються інвалідними колясками, дістали змогу ковзатися на катку.
— Як і багато речей у нашому житті, це було питанням випадку, — сміється о. Анджей Новак із парафії у Кокошках.
Полози з інтернету
Ідея постала у його думці, коли священик разом зі своїми похресницями вибрався на каток.
— Ми позичили так звані «саночки», тобто двополозні ковзани. Похресниця просто собі ходила на них по тому льоду, а я подумав, що, може, це було би якимось розв’язанням для малюків із Дому дитини. Ми купили такі в одному з інтернет-магазинів і причепили до візочків, — розповідає о. Анджей.
Виявилося, що вони, однак, не до кінця функціональні. «Їх доводилося постійно поправляти, бо вони зсувалися з коліс. На допомогу нам прийшов пан Тадеуш. Він допасував відповідні жолобки і прикрутив їх по всій довжині тих ковзанів. Тепер у ці жолобки вставляєш колеса, і можна хвацько їздити понад годину», — каже священик.
Танці, поїзд і радість
Діти згаданого будинку зараз мають у використанні чотири пари таких ковзанів. «Для них це неабияка радість і розвага, — каже п. Катажина Крефф. — Найближчої п’ятниці ми вибираємося великою групою на каток. Діти хапаються візок за візок, і ми робимо поїзд. Нам допомагає чоловік, який колись тренував лижних гонщиків. Він має величезну силу і здатен потягнути таку “упряжку” з чотирьох інвалідних колясок. Ну а крім того, на катку лунає гучна музика, отож верхньою половиною тіла можна й потанцювати».
До о. Анджея, з питанням, як конструювати такі ковзани, звернулася одна жінка з Сілезії. «Хотіла дізнатися, як це зробити, бо вона сама має сина-колясочника. Я розповів. Уся ця історія переконує мене, наскільки правдивим є вислів “ніколи не кажи ніколи”», — каже о. Анджей.
За матеріалами: TVP.info