Фото: Суспільне.
«Особливий світ. Історії сильних людей» – таку назву має книга, яку 2 лютого презентували у Хмельницькій міській дитячій лікарні.
Про це Суспільному розповіла заступниця директора медичного закладу Лідія Перебейнос.
У книгу увійшли історії тих батьків, котрі виховують дітей з інвалідністю, каже співавторка видання Олена Бабенко. Додає, у книзі є історії й з Хмельницького.
Хмельничанка Оксана Соколовська каже – тематика, висвітлена в книзі, для неї знайома не з чуток, вона сама 18 років виховує сина з інвалідністю.
«Він уже закінчив школу із золотою медаллю, навчався вдома, відвідував багато гуртків – шахи, танці, театр, баян. Ми намагалися дати йому все, що могли. Моя історія теж могла б бути у цій книжці, адже я мала її писати, але наразі не встигла з ряду причин. Маю матеріал, маю багато щоденників, тож, можливо, колись у нас теж народиться така книжка», – каже Оксана.
Фото: Суспільне. Книжка “Особливий світ” буде дуже корисною для батьків особливих дітей, бо там зібрані історії, які надихають, дають змогу йти далі. Фото: Суспільне. Поділля.
Мати Лева з Хмельницького Олена Бабенко розповідає, як стала співавторкою книги.
«Я теж мама особливої дитини. 17 років тому я народила хлопчика Лева, зараз я його називаю Сонячний Лев. Але тоді це була трагедія, коли я дізналася, що з Левом не все так просто. Сьогодні завдяки Леву, завдяки тому, що у нього синдром Дауна, я стала іншою Людиною», – ділиться Олена Бабенко.
За словами Олени, у книзі зібрано 42 історії про життя та виховання дітей з інвалідністю.
«Цю книгу корисно було б прочитати для батьків особливих дітей, бо там зібрані історії, які надихають, дають змогу йти далі. Ця книжка корисна також для лікарів, психологів, фахівців, які працюють з такими дітьми і їх батьками, щоб краще розуміти їх внутрішній світ», – каже жінка.
Заступниця директора Хмельницької міської дитячої лікарні Лідія Перебейнос каже, лікарні автори подарували кілька примірників видання, які зможуть читати, зокрема, батьки пацієнтів.
«У нас перебувають діти з особливими потребами, діти здорові, діти, які безнадійно хворі, невиліковно. В традиціях лікарні дарувати любов всім дітям. Зважаючи на те, як сприймають цих дітей батьки, такі люди, як сьогодні ми зустріли пані Олену, я дуже вражена. Думаю, після цієї зустрічі, хто був тут, стане добрішим і ми будемо більше розуміти дітей з особливими потребами», – говорить Лідія Перебейнос.
Неля Шпулак
Молодці, я Вас на всі 100 підтримую. Як це важливо не замовчувати про свою історію, адже вона може надихнути інших Особливих людей до елементарного бажання житти, вийти із дому та змінити власний світогляд. Особливі люди являються часточкою суспільства в якому ми усі живемо. Я просто зустрічала людей, які зневірюються у своїх моживостях лише через те, що і в інших це не виходило. Це чудавий приклад для інших та поштовх до нового…