27 грудня у Луцьку світ побачило перше число популярного тижневика «Сім’я і дім», надруковане шрифтом Брайля. Це перша на Волині неспеціалізована газета, яку зможуть прочитати незрячі. А зовсім нещодавно два заклади громадського харчування видрукували своє меню брайлівським шрифтом. Усе це стало можливим завдяки створенню у Луцьку студії друку Braille Studio.
Враженнями, результатами і планами ініціатори цих соціальних ініціатив ділилися під час презентації, 28 грудня. «Поштовхом до створення газети були технічні можливості, обладнання, яке з’явилося в Луцьку. Тоді ми й вирішили зробити газету доступною для тих, хто ніколи її не читав. Адже, це приклад соціальної відповідальності бізнесу. Сьогодні ми раді, що долучилися до такого проекту, тому що мало хто в Україні це взагалі робить. Після нас, сподіваємося, коли й інші побачать, як це робиться, думаю, газет буде більше», – розповіла головний редактор видання «Сім’я і дім» Наталка Пахайчук.
Вона також розказала про матеріали, які увійшли у перший номер брайлівського варіанту тижневика. Це, звісно, не новини. Це публікації, які не втрачають актуальність: найкращі інтерв’ю, історії успіху людей, яких у свій час спіткали серйозні життєві випробування, публікація про дітей, які в 12 років заробляють собі на прожиття, а також поради на всі випадки. Редагував і друкував тексти Олександр Мельник. Тираж першого числа «Сім’ї і дому» шрифтом Брайля – до 30 примірників. Газета буде розповсюджена серед незрячих читачів безплатно. Усі фінансові витрати, пов’язані з друком газети, узяв на себе холдинг «CID MEDIA GROUP».
Координатор Студії друку шрифтом Брайля, голова волинського осередку Всеукраїнської громадської організації «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук подякував також закладам громадського харчування «Аліса» та «Карабас Барабас» за турботу про незрячих відвідувачів. «Здійснилася мрія незрячих. Незрячі люди є повноцінними громадянами цієї країни. Вони так само можуть прийти в кафе і зробити замовлення. Хтось скаже, навіщо меню, якщо про страви можна запитати у офіціанта? Але ми ж хочемо мати рівні можливості, не відчувати цього дискомфорту. Просто дивно, що за 25 років незалежності піднімається тільки тема пільг і приференцій для незрячих і робиться це тільки на День білої тростини», – каже Віталій.
«Наразі планів та задумів є дуже багато, адже потреби в літературі, інших матеріалах шрифтом Брайля державою майже не забезпечуються. Щоправда, друкуючи книги на наявному обладнанні, ми дуже ризикуємо, бо воно не розраховане на великі тиражі. Це, по-простому кажучи, офісна техніка. Тому, аби такі проекти продовжувалися, ми збираємо кошти на BrailleBox, більш потужне обладнання. Щиро просимо вашої допомоги у пошуку коштів на придбання високовартісного обладнання для організації ефективної поточної роботи унікальної друкарні, яка має працювати для всієї України», – підсумував Віталій Ткачук.