Фото: esweek.org.ua
3 жовтня в межах VIIІ Екуменічного соціального тижня в Українському католицькому університеті відбувся круглий стіл «Інклюзивне навчання для дітей з особливими потребами – реалії та нові можливості»
Захід модерували Оксана Винярська, педагогічний директор сертифікаційної програми «Медико-психологічний та соціальний супровід осіб з особливими потребами» Інституту екуменічних студій в УКУ, та Наталя Сіреджук, в.о. керівника відділу соціальних проектів і розвитку Навчально-реабілітаційного центру «Джерело». Присутні обговорювали важливість раннього втручання та сімейно-центричний підхід в інклюзивному навчанні для дітей з особливими потребами, функціонально-нормативні та технічні можливості загальноосвітніх шкіл, досвід УПЦ КП та ситуацію особливих дітей на Півдні і Сході України.
Вступне слово виголосив президент Інституту екуменічних студій УКУ о. д-р Іван Дацько, в якому наголосив, що людина є іконою Божою, незважаючи на своє фізичне здоров’я.
Для налаштування на тему інклюзивної освіти модератори представили аудиторії уривок із фільму «Дитя Місяця», в якому продемонстровано шлях справжньої інклюзії неповносправної дитини, її сім’ї, вчителів, чиновників та ін.
Першу доповідь, на тему «Нові освітні можливості для дітей з особливими потребами. Досягнення та виклики на досвіді Навчально-реабілітаційного центру “Джерело”» представили: Анна Гайдучок, директор Навчально-реабілітаційного центру «Джерело», та Тереза Фаласеніді, соціальний працівник, асистент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка».
Говорили про місію центру щодо включення дітей з особливими потребами в загальноосвітній простір із підтримкою педагогів, психологів, логопедів та соціальних працівників. «Соціальні школи не сприяють соціальному розвитку дитини з особливими потребами», – зауважила Тереза Фаласеніді.
Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР, розповіла про реалії та перспективи навчання для дітей з особливими потребами міста Львова. «Функціонально-нормативна база ЗОШ не готова для повноцінної роботи інклюзії», – констатувала Зоряна Довганик. Водночас було зауважено, що триває активна робота над забезпеченням педагогічними кадрами та налагоджуються зв’язки із громадськими організаціями, що мають великий досвід роботи з неповносправними особами.
Отець Сергій Дмитрієв, заступник голови Синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ КП, виступив із доповіддю «Діти з особливими потребами та соціальні гетто як сучасні виклики та шляхи подолання для Церкви» та звернув увагу аудиторії на проблеми особливих дітей на Півдні та Сході України: «Самотні жінки створюють організації, аби допомогти одна одній. Вони не бажають, щоб їхні діти потрапили до інтернату». Також, наголосив, що поширена робота протестантських громад, однак найкращий досвід роботи із неповносправними особами мають РКЦ та УГКЦ.
Крістіна Анґлєс д’Оріак, керівник Центру духовної підтримки осіб з особливими потребами «ЕМАУС» із доповіддю «Важливість освіти дітей з особливими потребами для цілого суспільства» ствердила, що поважати таких дітей означає не жаліти, а пізнавати їхній потенціал та розвивати його. «Інклюзія – це рішення не для неповносправної особи, а для всього суспільства».
Ярослав Грибальський, представник НАІУ, регіональний координатор проекту CIDA Інклюзивна освіта дітей з особливими потребами, виступив із доповіддю «Фізична доступність навчальних закладів – невід’ємний чинник інклюзивного навчання», в якій наголосив, що за часів незалежності України фізична підтримка осіб з особливими потребами не зазнала змін. Продемонстрував аудиторії уривок із автобіографічного фільму, про нелегкий шлях навчання у вищому навчальному закладі, будучи вже неповносправним.