Від редакції: цю статтю ми готували у березні, до початку карантину.
Протягом двох місяців у львівському SoftServe вчилася група студентів за новим для їхньої IT Academy напрямом. Тут готували п’ятьох професіоналів з Accessibility Testing.
Журналісти DOU побували на одному занятті та дізналися, які саме знання отримують майбутні тестувальники, в чому особливість Accessibility Testing і навіщо готувати таких фахівців.
Шахіст
У приміщенні SoftServe IT Academy от-от розпочнеться заняття. Коридором швидко крокує хлопець і випадково зачіпає плечем двері. Це — Владислав Колпаков, один зі студентів курсу Accessibility Testing, що стартував в академії два місяці тому. У руках хлопець тримає тростину, а темні окуляри не знімає навіть у приміщенні.
Влад почав втрачати зір ще в дитинстві. Однак це не завадило йому закінчити філософський факультет Львівського університету ім. Франка та досягти майстерності у шахах. Сьогодні він — гравець і тренер збірної України з шахів серед людей з порушеннями зору. А ще невдовзі Влад стане професійним тестером сайтів на доступність.
Для хлопця це перші IT-курси. Раніше з комп’ютером він був ознайомлений на рівні звичайного користувача. А тепер за допомогою скрінрідера та отриманих знань може з легкістю відрізнити доступний сайт від недоступного, на якому людина з порушеннями зору не зможе знайти потрібний товар чи увійти в систему.
«Я сумнівався, чи варто йти на курси, адже останні кілька років маю непоганий прогрес у шахах. А ці заняття вимагають великої віддачі, багато енергії та часу. Власне, я розумів, що доведеться чимось жертвувати, тож рішення було непростим. Але коли є можливість, нею треба користуватися», — каже Владислав Колпаков.
Владислав Колпаков
Ринок, закон і доступність
Accessibility Testing — це тип тестування програмного забезпечення, яке застосовують, щоб сайт, додаток абощо були зручні в користуванні для людей з порушеннями зору чи слуху, ураженням опорно-рухового апарату, пам’яті тощо. Фахівці з такого виду тестування перевіряють, чи відповідає продукт критеріям, викладеним у Web Content Accessibility Guidelines (WCAG). Цей документ — частина із серії керівних принципів щодо доступності вебсторінок, які розробили у The World Wide Web Consortium.
Контрастність кольорів, розмір шрифтів, заголовки розділів, аудіосупровід сторінки, анімація від взаємодій і коректність багатьох параметрів — усе це описано в документі. Завдання тестувальника доступності — визначити, де є проблеми.
Поштовхом для створення курсів з Accessibility Testing у SoftServe стали вимоги ринку та законодавства.
Вікторія Ширяєва, представниця бізнес-підрозділу, Senior QA та Project Manager, уже протягом двох років працює на проєктах SoftServe, які імплементують accessibility.
«У Сполучених Штатах приблизно кожен четвертий має ту чи іншу форму інвалідності. Тож це гігантський ринок, який потенційно може бути втрачений. Це бізнес-драйвер. Є і законодавчі драйвери — вимоги, відповідно до яких сайти мають бути доступними. Інакше їх не допустять до використання. Особливо суворо це регулюється в Америці. Останніми роками до цього питання більш уважно ставиться і Європа», — пояснює спеціалістка.
За її словами, сьогодні діє директива Європарламенту, в якій прописано, що європейські країни мають ухвалити закон, що вимагав би від усіх публічних сайтів бути доступними. А до 2021 року, згідно з документом, потрібно зробити такими й мобільні аплікації.
«Тож ми зрозуміли, що це не тільки благородна мета — допомогти з працевлаштуванням людям з інвалідністю, а й велика потенційна можливість для SoftServe надати необхідні послуги вже наявним клієнтам, а також новим, які можуть звернутися до нас», — підсумовує Вікторія.
Активіст
Роману Савці — 34.
15 років тому він навчався у «Львівській політехніці», де опановував комп’ютерні науки.
10 років тому займався художнім ковальством.
Два місяці тому вперше познайомився з командою SoftServe та дізнався, що таке Accessibility Testing.
Роман Савка
Проблеми із зором у Романа почалися в дорослому віці. Через це навіть довелося покинути одне з улюблених занять — дзюдо. Лікарі казали, що через інтенсивні тренування зір тільки погіршуватиметься і є ймовірність зовсім його втратити. Зараз чоловік розрізняє світло й тіні, тож те, як він орієнтується в просторі, залежить від часу доби та освітлення.
Сьогодні Роман очолює громадську організацію «Рівні можливості для всіх», яка надає юридичні консультації у питаннях захисту прав людини. Згодом її учасники планують розробити рекомендації для уряду, щоб більш ефективно впроваджувати норми Конвенції ООН з прав людини на теренах України.
А ще Роман батько двох дітей та єдиний годувальник у сім’ї, оскільки дружина перебуває у декретній відпустці. Тому зважитися на курси було непросто: раптом забракне навичок, часу або знань?
«Я не думав, що дійду саме до навчання, тим паче до його фінального етапу. Річ у тім, що я не так давно користуюся скрінрідером і не мав досвіду інтенсивної роботи з комп’ютером», — каже чоловік.
Тепер Роман почувається більш упевнено в своїх вміннях. Курс Accessibility Testing — це три години занять в аудиторії IT Academy тричі на тиждень і регулярні домашні завдання. Час, проведений в аудиторії та вночі за домашнім ПК, дав свої результати. Сьогодні Роман хіба жартує, що постійно ставить купу питань викладачкам. А вони й раді. Кажуть: якщо є питання, значить, людині справді цікаво, вона хоче розбиратися в предметі.
Комп’ютер, англійська та мотивація
Знайти таких, як Роман і Владислав, було непросто, хоча й вимоги до потенційних учасників курсу були невисокі:
- знати комп’ютер на користувацькому рівні;
- володіти англійською на рівні не нижче як Intermediate;
- бути вмотивованим.
«Чи не найбільше людей відсіяла саме англійська. Це не наша примха, а реалії ринку, оскільки українських замовників немає. А учасникам доведеться не тільки читати літературу, щоб розібратися в темі, а й спілкуватися із замовником чи його представниками», — пояснює менторка SoftServe IT Academy Вікторія Ряжська.
Навичок чи знань у тестуванні від кандидатів не вимагали. Але вони мали вміти елементарні речі: знайти той чи інший сайт, зареєструватися на ньому тощо. Все це — із застосуванням скрінрідера, лупи або іншої програми, яка допомагає людям з порушеннями зору користуватися комп’ютером. Це й було одним з тестових завдань, яке на крок наближало до місця на курсах.
«У нас була дівчина із зором −13. Але ми не змогли її взяти, оскільки вона не використовувала жодного допоміжного інструмента. Вона максимально підходила до монітора, щоб побачити текст, зображення. Але таким чином дівчина ознайомлювалася із сайтом як звичайний користувач і не змогла протестувати його на предмет accessibility», — уточнює Вікторія Ряжська.
Мотивація теж важлива для того, щоб потрапити на курс, оскільки програма, як зауважують представники IT Academy, не є простою. Особливість курсу в тому, що він містить багато інформації, яку треба освоїти за дуже короткий час. Студенти постійно працюють, щотижня пишуть тести, виконують домашні завдання, а ще мають приділяти час своїм власним справам. Тож, аби провчитися до кінця та здобути знання, треба справді цього хотіти.
«Ми навіть нашим студентам кажемо: підете на роботу, тоді відпочинете. Бо на роботі ти працюєш і викладаєшся на повну 8 годин, а під час курсу треба займатися постійно — і в аудиторії, і вдома. І далеко не всі, хто подавав заявку, були впевнені у своїх силах. А дехто просто не був готовий приймати щось нове», — додає Вікторія.
Усього, кажуть організатори, заявок було близько 30, та охочих — набагато більше. Однією з перепон стало те, що потрібно фізично перебувати у Львові й відвідувати кожне заняття, а не всі можуть самостійно пересуватися.
«Хоча ми й так намагалися максимально спростити цей момент. Волонтери допомагали привозити людей. Ми не проводили довгих співбесід віч-на-віч з кожним потенційним учасником. Один раз зібрали всіх. Розповіли на загальній зустрічі про компанію, курси та вимоги. Потім — двохвилинна розмова англійською, читання короткого тексту, його переказ своїми словами та маленьке завдання», — каже Вікторія Ряжська.
Філолог
Іван Яцига
Одним з п’ятьох, кого відібрали, став 24-річний Іван Яцига. Хлопцеві навіть довелося відмовитися від занять репетиторством: він готував до шкільних іспитів з української мови та літератури учнів.
Не так давно Іван закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка. Тепер він філолог, а репетиторство — його основний заробіток.
«Але я не роздумував над тим, чи варто йти на курси. Репетиторство — хоч і основне, але не постійне джерело доходу. А знайти роботу сьогодні, тим паче людині з інвалідністю, складно. Я добре вчився, закінчив університет, отримав диплом… Утім виявилося, що в реальному житті філолог не дуже комусь потрібен. Я ходив на співбесіди у школи, і мені відмовляли», — пригадує Іван.
На думку Івана, працевлаштування людини з інвалідністю — проблема державного рівня, вона глобальна.
«Якщо подивитися на перелік професій, то здебільшого люди з порушеннями зору можуть бути або масажистами, або… масажистами!» — зауважує студент.
Тож курси для нього — реальний шанс працевлаштуватися.
«Мені як філологу, звісно, спочатку було смішно з таких слів, як „заскедлити“, „супортиться“. Але потрохи звик», — з усмішкою додає майбутній тестувальник.
За словами Івана Яциги, курс має вагому перевагу перед класичною університетською освітою. Тут ти вчишся чогось нового за короткий термін і, якщо тобі щось не вдається чи не подобається, завжди можеш змінити напрям. І не треба витрачати п’ять років життя, а потім не знати, що робити з тим дипломом.
Щоправда, тепер хлопець жартує: поки не прийшов на курси, користувався сайтами нормально. А тепер куди не подивишся — все недоступне, адже тримаєш у голові критерії оцінки вебресурсів.
Теорія, практика та результати
Програма курсу Accessibility Testing складається з теорії та практики і загалом схожа на ту, за якою у SoftServe навчають звичайних тестерів.
«Певно, дев’яносто відсотків — це та інформація, яку ми даємо майбутнім Manual QA. А друга частина — саме Accessibility Testing. Відповідно її звичайні тестери не проходять», — уточнює менторка IT Academy Вікторія Ряжська.
Спочатку студентів ознайомили з критеріями доступності сайтів та аплікацій згідно з Web Content Accessibility Guidelines, демонстрували різні кейси. Потім перейшли до практичної роботи, як на проєкті.
«Щотижня ми маємо тест з теорії. І цікаво, що у студентів цієї групи оцінка вища, ніж в інших, хоча вони виконують ті самі завдання. Єдина відмінність — їм я даю півтори години на виконання, а не одну, бо наш тест не розрахований на людей з порушеннями зору і їм складно навігуватися», — каже викладачка.
Наприкінці курсу студенти Accessibility Testing складають фінальний тест і мають презентувати власний проєкт.
Англомовний
Олег Шапай — один з тих, кого тестування з іноземної мови на відборі точно не злякало, адже в університеті він вивчав англійську та німецьку.
«Мені дуже вчасно запропонували цей курс, бо я саме шукав роботу і думав, що варто знайти те, що буде пов’язано з комп’ютерами. Погодився на курси не в останню чергу тому, що в Україні та загалом у світі є велика проблема з доступністю», — впевнений Олег.
Олег Шапай
Ще до навчання хлопець давав рекомендації компаніям щодо того, як зробити сайти більш зручними для людей з порушеннями зору. Однак все це було на рівні звичайного користувача й базувалося на особистому сприйнятті.
«Іноді було важко пояснити розробнику, в чому проблема. А тепер я маю фундаментальну базу і знаю, в яких саме документах містяться пояснення та вимоги», — додає він.
Чимала кількість домашніх завдань на курсах Олега не зупиняє. Каже, що й так багато часу проводив за монітором, а тепер може це робити з користю. Єдина річ, яка йому не подобається, — потреба багато писати. Хлопець зізнається: не любив цього ще в університеті, але тут уже нікуди не дінешся.
«Щось потестувати — легко, а от писати… Довелося змиритися», — з усмішкою додає він.
Студент каже, що важливо не просто хотіти, щоб чимось було зручно користуватися, а спробувати змінити ситуацію.
«Наприклад, ми бачимо, що сайт недоступний. А хочеться, щоб було інакше. То зробімо його доступним! Але не тільки для себе, а для всіх. Власне, це одна з речей, яка мене мотивує навчатися тут і рухатися далі», — додає Олег Шапай.
Випуск і плани
Наприкінці навчання команда взялася за тестування сайту SoftServe. Працюють за Agile-методологією, Scrum: з мітингами для планування, виконанням завдань і заповненням документації.
Вікторія Ряжська каже, що цей випуск — уже справжні експерти з Web Content Accessibility Guidelines. Вона тішиться результатами команди і твердить, що студенти мають дивовижну пам’ять.
«Є 50 критеріїв, за якими можна перевіряти сайт на доступність. У документі, яким ми послуговуємося, вони погруповані й пронумеровані. І якщо я попрошу когось з наших студентів назвати критерій, наприклад, 1.3.2, то людина не тільки скаже, що це, а й дасть його детальний опис, нюанси, коли цей критерій може не застосовуватися, і наведе приклади. Я ці цифри не можу запам’ятати, а у них все в голові, наче по поличках розкладено», — зауважує менторка.
Наразі основний план компанії — працевлаштувати випускників на проєкти SoftServe. Кажуть, якщо все пройде успішно і буде багато запитів під Accessibility Testing, другий набір точно оголосять. Однак поки що через карантин цей процес затягується, оскільки немає можливості організувати випускникам онбординг та робочі місця належним чином.
«Думаю, якби ми запускали новий набір, маючи такий гарний приклад, було б набагато більше охочих і менше сумнівів у тому, що таке можливо. Тож працюватимемо на цей результат. Тим паче, що у нас вже є гарний досвід», — каже Вікторія Ширяєва.
Олег Шапай переконаний: якщо їхня група отримає гідну роботу, то покаже, що можна й варто ламати стереотипи.
«Люди мають розуміти, що ми можемо бути не лише масажистами й викладачами. IT відкрите для всіх. І було б круто, якби якомога більше людей з інвалідністю могли навчатися всього, що пов’язано з технологіями. Те, що відбувається зараз, це класно та вселяє надію», — каже Олег.
Anna Belovolchenko