18 травня у Нововолинську відбувся тренінг-практикум “Інклюзивне навчання: рівні можливості кожного”. Сьогодні в нашій країні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами. В основних законах про освіту зустрічаються такі терміни як діти, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку та особи, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатись у масових навчальних закладах.
Тренінг відбувся у ЗОШ № 4 імені Т. Г. Шевченка, адже завдяки, злагодженості, згуртованості і неаби-якому командному духу, педагоги цієї школи сповнені ентузіазму та натхнення плідно працювати на результат. За рік часу вони опрацювали усю законодавчу базу, правильно організували процес та налагодили командну роботу спеціалістів, серед яких: психолог, логопед, педагоги та директор. Та в кінцевому результаті добилися успіху у напрямку інклюзивного навчання. Зараз в навчальному закладі діє 2 класи із дітьми, які потребують інклюзивного навчання.
Аби обговорити можливі шляхи розвитку інклюзивної освіти в Нововолинську на тренінгу зібралися учителі-предметники, класні керівники, логопеди, директор школи Таїса Сачук та директор ІРЦ Оксана Макара, практичний психолог Оксана Усійчук, а також асистенти педагогів інклюзивних класів.
Метою цього заходу стало ознайомлення із поняттям “діти з особливими освітніми потребами”, виховання толерантного ставлення до людей-інвалідів. Також учасники тренінгу навчилися знаходити міжособистісний контакт із дітьми цієї категорії та сприяти впровадженню нетрадиційних технік та прийомів в роботі з дітьми з особливими потребами.
На тренінгу педагоги в ігровій формі опрацювали уже відомі поняття “інклюзія”, “інклюзивна освіта”, “соціалізація”, відпрацювали ефективні способи взаємодії з дітьми із особливими потребами, а також командно працювали з різноманітними вправами та розглядали практичні напрацювання роботи за 2017-2018 рік.
“Дітки з особливими освітніми потребами навчаються в нас цьогоріч вперше. Ми боязко приступали до цієї роботи, адже цей процес був незвичним для педагогів. Хоча, за плечима чималий досвід роботи. Діти – усі особливі, з різними потребами і до кожного треба знайти особистісно-орієнтовний підхід і зрозуміти над чим працювати“, – розповіла директор школи Таїса Сачук.
Також для присутніх з доповіддю виступила директор ІРЦ Оксана Макара.
“Інклюзія – це індикатор суспільства, і це дійсно правда. У 2011 році, коли розпочала свій розвиток і набирала обертів інклюзивна освіта, це було дуже страшно для всіх, батьки взагалі не розуміли, для чого це, відмовлялися відправляти дітей до інклюзивних класів, їх фактично доводилося вмовляти. Тепер навпаки, усі прагнуть сюди потрапити і тут навчатися. З 2011 року ми пройшли чималий етап створення і відкриття класів, подолали на цьому непростому шляху чимало проблем, які були і будуть, адже це вагома частина роботи падає на плечі педагогів. Потрібно було набиратися досвіду та терпіння практично з нуля”
Зі слів директора ІРЦ стало відомо, що в Нововолинську наступного навчального року функціонуватимуть одинадцять класів дітей з особливими потребами. Для невеликого міста це не мало. Тим не менше, ця кількість постійно зростає.
Також, Оксана Макара зазначила, що наразі на Волині нараховується 318 осіб, які отримують інклюзивну освіту. Ця цифра зростає, кількість таких дітей постійно збільшується, народжуваність падає. Проте, дітей з особливими освітніми потребами збільшується, по усій Україні. Саме тому зараз так гостро стоїть ця проблема.
На тренінгу стало відомо, що невдовзі у місті Нововолинську буде функціонувати інклюзивно-ресурсний центр, який насамперед створюється на підтримку інклюзивного навчання. Для того, щоб діти могли отримувати додаткові послуги не тільки у школах і дошкільних закладах, а й в центрі, де будуть працювати вузькі спеціалісти та проводити комплексне обстеження та діагностику. Загалом в центрі буде проводитись комплексна робота, яка включатиме індивідуальну програму для розвитку дитини.
Держава виділяє наразі чималу кількість коштів на розвиток інклюзивної освіти, тому процес не стоїть на місці.
Педагоги залучені до цього процесу, адаптовують простір для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, але в той же час, непростою і досить вагомою перепоною є робота із батьками таких дітей. Адже, ніякий спеціаліст чи школа не в змозі надати якісну послугу та налаштуватися на тісний, плідний взаємозв’язок і досягти результативності, якщо батьки не будуть йти назустріч та сприяти продовженню роботи з дитиною вдома. Тому досить важливим фактором є підтримка і розуміння з боку батьків.
Девіз інклюзії: “Рівні можливості для кожного”.