Благодійний фонд «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» 19 квітня зініціював спільну зустріч для своїх підопічних молодих інвалідів та їхніх батьків із представником місцевого Центру зайнятості.
Багато молодих людей з обмеженнями відчуває потребу також у професійній самореалізації. На жаль, більшість із них закінчили спеціалізовані заклади і не мали можливості далі здобувати професійну освіту.
Представниця відділу із підтримки безробітних Центру зайнятості Інна Климова розповіла, що сьогодні усі інваліди мають право отримати у центрах зайнятості статус безробітного, який передбачає фінансову допомогу у розмірі 544 гривень щомісяця протягом півроку. Виплати по інвалідності при цьому продовжують виплачуватися без змін.
Усім охочим знайти роботу пані Інна рекомендує спершу пройти онлайн-тестування, щоб визначити свої схильності до тієї чи іншої професії, а також реальну готовність до пошуків роботи. Якщо неповносправна особа не володіє необхідними професійними навиками, але твердо вирішила шукати роботу, їй запропонують професійне навчання на базі Центру зайнятості.
«Сьогодні ми маємо ліцензії на навчання у професійно-технічних закладах на 18 спеціальностей: продавець продовольчих товарів, продавець непродовольчих товарів, адміністратор готельного бізнесу, кондитер, кухар, офіціант, перукар, охоронець, бармен, манікюрник, електрогазозварювальник, штукатур, слюсар, коваль, оператор котельні, кравець, а також навчаємо основам адміністрування бухгалтерського обліку (програма 1S). Навчання триває від 2 до 8 місяців, залежно від спеціальності», – повідомила Інна Климова.
Якщо людина прагне отримати якусь іншу професію, можливі варіанти навчання на базі ЦЗ в іншій області. Так, за словами пані Інни, нещодавно інвалід з Івано-Франківська поїхав здобувати фах оператора комп’ютерного набору в іншу область.
Перед початком навчання потрібно знайти роботодавця, який гарантуватиме, що після завершення навчання він візьме неповносправну особу на роботу. У центрі зайнятості допомагають із пошуком роботодавців, але попереджають, що тут доведеться докласти чимало зусиль самій особі, яка шукає роботу, адже більшість роботодавців відмовляються працевлаштовувати людину з обмеженнями.
Найімовірніше знайти роботодавця на великих підприємствах, де працює понад сотню осіб, радить Інна Климова, адже згідно законодавства, роботодавець повинен влаштувати на роботу неповносправних осіб за квотою 5% від загальної кількості працівників. Тобто, на 100 працюючих має бути працевлаштовано 5 інвалідів.
Присутні на зустрічі розповіли, що насправді роботодавці, які не дотримують закону і відмовляють інвалідам у працевлаштуванні, просто платять штраф або домовляються, що вони офіційно оформлять неповносправну особу в обмін на те, що вона не буде приходити на роботу. За це інвалідам пропонують кількасот гривень в місяць, але людині, яка щиро прагне працювати і реалізувати свої професійні здібності, відчувати себе потрібною суспільству, така пропозиція є чужою.
«Закордоном професійна адаптація неповносправних поставлена на дуже високому рівні, – зауважує Наталія Козакевич. – Там є розуміння, що ці люди є частиною суспільства і мають право бути його повноцінними членами. Дуже часто неповносправні працюють на асистованій роботі – коли є спеціаліст, а інвалід працює поруч із ним і допомагає йому. Також чимало неповносправних з розумовою відсталістю працюють пакувальниками, виконуючи не складну, але важливу роботу. Адже якщо, до прикладу, на кондитерській фабриці виготовлять певні вироби, все одно хтось повинен їх пакувати у коробки. Чому би цю роботу в Україні не довірити неповносправним? Дуже хочеться, щоб в Україні були створені професійні центри, де професійно навчали інвалідів і в подальшому сприяли їх працевлаштуванню».
Отець Володимир Чорній, директор БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» наголошує, що Карітас намагається зробити для неповносправної молоді усе можливе, а пошуки можливостей працевлаштування – новий виклик, який фонд поставив перед собою. «Сподіваємося, що на державному рівні з часом зрозуміють, що не можна відкидати людину, яка потребує допомоги. Неповносправні люди народилися для того, щоб ми мали можливість проявити своє милосердя відносно них. Що ми насправді робимо для них – Бог всіх оцінить, і чиновників, і роботодавців, і релігійних працівників – усіх».
Людмила Баран