В Україні офіційно працює лише 16% людей з інвалідністю. Це майже втричі менше, ніж у країнах Європейського Союзу.
У ЄС рівень працевлаштування людей з інвалідністю досягає 50%.
Про це заявила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович під час обговорення на заході «Реформа турботи: трансформація соціальних послуг України».
«Це величезний розрив, який ми повинні подолати. Бо залишати людину надовго без роботи означає втрачати її потенціал і виштовхувати в зону виключення», — сказала міністерка.
Проблема полягає не лише у низькому рівні зайнятості, а й у тривалому безробітті: 4,3% українців перебувають без роботи тривалий час, що вдвічі перевищує середній показник ЄС (1,9%). За словами Жолнович, чим довше людина не працює, тим складніше повернутися до активного життя.
Міністерство соціальної політики анонсувало комплексну трансформацію соціальних послуг, яка має включати не лише догляд і підтримку, а й інтеграцію в економічне життя. Обіцяють:
- Соціальний кейс-менеджмент — персональна підтримка людини на всіх етапах виходу з кризи, включно з працевлаштуванням.
- Підтримане проживання — замість інтернатів людям з інвалідністю пропонують жити у звичному середовищі з адаптованими умовами, що дозволяє працювати й бути активними.
- Принцип «гроші за послугою» — фінансування має йти не на утримання установ, а безпосередньо на потреби людини.
- Центри життєстійкості — простори підтримки, орієнтовані на відновлення функціональності, психологічну адаптацію та супровід у працевлаштуванні.
Сьогодні на соціальні послуги держава спрямовує лише 14% соціального бюджету, тоді як у розвинених країнах — від 20% до 30%. Розрахована потреба — 153 млрд грн, натомість витрачається близько 27 млрд грн.
Крім того:
- система послуг фрагментована і забюрократизована;
- не вистачає фахівців на місцях;
- існує нерівність доступу до послуг залежно від громади;
- приватні постачальники практично не залучаються.
Віта Корнієнко