Варять каву і пригощають смаколиками: на Буковині відкрили соціальне кафе, де працює молодь з інвалідністю (ФОТО)

У селищі Лужани Чернівецької області запрацювало соціальне кафе “Горнятко”, де працюють діти з інвалідністю. Наразі там можна випити чаю, кави, придбати випічку.

Зустріли мене у закладі дві працівниці кав’ярні – Іванка та Анастасія. За словами дівчат, працюють вони сьогодні (13 грудня, – авт.) з 11:00 до 16:00, йдеться у публікації “МБ”.

– Добрий день, а що ви хотіли б? – запитує мене Іванка. – У нас є кава, чай та домашня випічка на вибір: булочки з різними смаками, торти та пироги.

Доки готується моє замовлення, спілкуюся із директоркою комунальної установи комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Допомога життю” Людмилою Крестяніковою.

– Наша кав’ярня працює понад тиждень – з третього грудня. Нас вже встигли відвідати чимало людей. Ідея виникла десь на початку листопада. Відтоді, завдяки допомозі благодійників, батьків, ми розпочали облаштовувати таке кафе. Іванці – 18 років, а Анастасії – 20. До роботи у кафе ми залучаємо молодь від 18 до 25 років. Ще в нас працює дівчинка Саманта, тільки зараз вона хворіє, – розповідає пані Людмила.

За словами пані Людмили, ідея кав’ярні – допомогти чимось зайнятися дітям та молоді з інвалідністю.

– Поки що наша молодь надає послуги з приготування кави, намагаються опанувати професію баристи, офіціанта. Діти дуже тішаться, що впродовж всього дня вони зайняті. Наразі ми працюємо щодня з 11:00 до 16:00, у новому році наш робочий день, можливо, стане довшим. Зараз нам необхідно відточувати свої знання, налагодити роботу, як механізм годинника, – додає Л.Крестянікова.

Допомагає сьогодні дівчатам пані Олеся, вона – мама 20-річної Анастасії. Каже, що інколи вони з нею сваряться, щоб не допомагала.

“Випічку замовляємо в пекарні”

– Дівчата дуже задоволені. Іванці, бачите, як подобається. Сама намагається каву заварити, порахувати кошти. Я тільки трохи допомагаю. Інколи зі мною навіть сваряться: “Тітко Лесю, не допомагайте, ми самі”. Щодо випічки, то замовляємо її в пекарні, дещо самостійно випікаємо. Тобто ми, батьки, допомагаємо випікати, – ділиться жінка.

Самі ж дівчата кажуть, що їм цікаво проводити тут свій час. Крім цього, Настя вчиться на психолога у ЧНУ. Наступного року закінчує четвертий курс.

– Кожен наш тренінг, наша розмова з дітками, молоддю розпочинається із Насті. Даємо її можливість показати, що вона вивчила в університеті, – додає Л.Крестянікова.

Ціни у кав’ярні також дуже доступні. До прикладу, за каву та шматочок медівника ви заплатите близько 40 гривень.

Це не бізнесова ідея

– Ми намагалися не встановлювати надто високі ціни, тому що це не бізнесова ідея. Але реагуємо на потреби відвідувачів. Нещодавно приходили хлопці й запитували, чи немає у нас до кави якогось фастфуду. О, думаємо, і це можна впровадити, коли будуть холодильники, – каже пані Людмила.

Відкриття соціального кафе – один з перших проєктів громадської організації для допомоги дітям з інвалідністю.

– Спершу ми вирішили розпочати саме з цього напрямку. Проте ідей ще дуже багато. Є діти, яким вдається добре шити, комусь подобаються IT. Є простір для розвитку. А наразі тільки даємо можливість спробувати працювати дітям. Якщо ви запитаєте у дівчат, вони не злукавлять – їм це дуже подобається.

Кафе розташоване у центрі селища, на вулиці Центральній, 47А.

Христина Піцуряк