Грають у футбол на милицях / 5 канал
Футбольні змагання незламних українок. На Черкащині працює перший в Україні спортивно-оздоровчий табір для жінок з ампутаціями. Там учасниці можуть не лише навчитися грати у футбол на милицях, а й пройти тренінги з психологічної підтримки. Організатори запросили до участі в табірній зміні мотивуючих лекторів та міжнародних тренерів. На одному з унікальних футбольних занять побувала і журналістка “5 каналу” Яна Лимаренко.
Розминка на футбольному полі – особлива. Вправи виконують спортсменки на милицях. Вони приїхали реабілітуватися та відпочивати в табір на Черкащині.
На полі 9 жінок з ампутаціями. Ольга втратила ногу на війні майже 6 років тому.
“Дістала поранення в 2017 році в Авдіївці, служила в 72-й бригаді, була кухарем, 14 травня був обстріл позиції, і в місце, де я спала, було два прильоти, після другого прильоту мені осколком вибило ліву ногу”, – розповідає учасниця табору Ольга Бенда.
Наталія – теж пережила ампутацію, вона переселенка з Маріуполя. Від табору в захваті. Каже, тут усі допомагають одне одному.
“Супер, усе настільки гарно, така атмосфера товариська, всі такі гарнюсінькі, такі позитивні. Багато чого було, танцювали-співали, біля багаття сиділи, під гітару співали”, – каже учасниця табору Наталія Склярова.
Учасницям потрібні мотивація та натхнення – каже лектор Богдан. Він із дитинства на протезі, завдання лектора тут – підказувати жінкам, як жити в нових умовах.
“Треба ставитись до себе, як до людини, яка може все, тому що які наші думки, таке і наше життя, і, як бачите, навіть з однією ногою можна бігати”, – каже спікер табору Богдан Коновалов.
Футбольні тренування організували, щоб учасниці краще опанували можливості свого тіла. Тренує їх Макензі Гілмор. Вона президентка американської федерації футболу жінок з ампутацією. Приїхала зі США спеціально для роботи в черкаському таборі.
“Тренувалися весь тиждень, я просто в захваті від їхніх досягнень. Важливо розуміти своє тіло, особливо для цих дівчат це має значення, і тільки-но вони це роблять, у них усе чудово виходить”, – розповідає тренерка зі США Макензі Гілмор.
З жінками ганяють по полю і волонтери табору. Аби бути на рівних – вони підв’язували одну ногу і брали милиці.
Табір можливостей – це один із напрямів роботи. Тут, крім традиційних дитячих змін, є і соціальні та спеціально розроблені для людей з інвалідністю.
“Створити те середовище, де ми витягаємо їх із зони комфорту, створюємо щось нове і вони на цьому змінюються і знаходять для себе покращення. Витягуємо з середовища, яке нас тригерить, яке негативним чином на нас впливає, і тут ми можемо відверто говорити про наболіле”, – каже генеральний директор ГО “Табір максимум” Віталій Собко.
Для жінок з ампутаціями це перша зміна. У програму ввійшли як лекційна мотиваційна частина, так і спортивні заняття та тренування. Для учасниць табір безоплатний, їхнє відновлення спонсорують благодійники. У планах організаторів ще і будівництво протезного центру, туди люди з ампутаціями приїздитимуть із родинами.
“Вони зможуть приїздити із родинами, наші психологи працюватимуть із ПТСР усієї сім’ї, тобто це не лише про окрему людину, а про взаємодію всередині родини. Ми віримо, що війна закінчиться і всі вони возз’єднаються, це дуже важливо”, – каже представник благодійної організації Мартін Вейт.
Повернуться додому максимально активними та натхненними – кажуть учасниці. Тиждень у таборі додав мотивації на нові звершення. А вони своїм прикладом хочуть показати, що люди без кінцівки мають аж ніяк не менше можливостей.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область