Ужгород. Сьогодні він впевнено ліпить скарбничку для своїх збережень, а ще два роки тому глина не слухалася рук Богдана. Хлопчик постійно потребував сторонньої допомоги і нервував через це. Системна хвороба зробила його особливим, але наполегливість бабусі та регулярні зайняття в гончарній майстерні принесли вагомі результати, інформує Ужінформ.
Богдан ЮНГВІРТ, відвідувач гуртка
Я навчився гарніше робити вироби, вивчив технології прикрашання. Задіяні в мене руки, вони стали краще працювати. Розвиваються руки. Ще я люблю навчатися у цій школі.
Марія ГОМБОШ, бабуся Богдана
Більше старається. Щось там робить. У нього руки не дуже. Права ручка у нього більше зажата. Лівою він більше все робить.
3-чі на тиждень Богдан з бабусею відвідують арт-студію «Чарівний глечик», що працює при ужгородській загальноосвітній школі №16. Кілька років тому на базі невеличкого гуртка тут реалізували спільний українсько-словацький проект. Головна мета – створення осередку для реабілітації дітей з порушенням дрібної моторики рук. Кошти вклали в модернізацію: закупили спеціальні гончарні круги, печі. Ініціатором і головною рушійною силою студії став Олександр Сенько. Щоб працювати в інклюзивній освіті вчитель закінчив спеціальні курси і сьогодні в команді супроводу школярів, які потребують особливих освітніх потреб.
Олександр СЕНЬКО, викладач гуртка
Приходять дітки з особливими потребами. Щоб покращити свій психологічний стан, фізичний. Це і моторика, розвиток мозгової діяльності, яка пов’язана з розвитком рук.
Практично одразу після відкриття арт-студії уроки в гончарній майстерні ввели в тижневий розклад занять в школі. Де займаються гуртом усі діти без розмежувань. Викладачі спостерігають, як позитивно робота з теплим природнім матеріалом впливає на психіку дітей. Праця на гончарному крузі розвиває тактильну чутливість, заспокоює, зосереджує, концентрує увагу. Діти творять, а це завжди позитивний процес.
Анастасія, відвідувачка гуртка
Я почуваю себе набагато краще, коли беру в руки цю масу. І починаю щось із неї робити, готувати і виліплювати. Мені стає набагато краще.
Роман, відвідувач гуртка
Я роблю всякі прикраси, поштові ящики був зробив.
Сьогодні статус студії — шкільний гурток, який відкритий для всіх охочих. Фінансується він коштом школи та небайдужих людей. Але за своїми можливостями арт-студія «Чарівний глечик» потужна база для розвитку та реабілітації дітей.
Оксана ОЛАШИН, директор Ужгородської ЗОШ №16
Саме на них і націлені от ці заняття, які приносять не просто велику користь, ми бачимо прогрес, ми бачимо результат цієї робити, коли занурюючись, заглиблюючись у цю роботу з глиною, діти не просто забувають про свої проблеми, вони перевтілюються, у них змінюється думка.
В Ужгороді понад 200 дітей потребують інклюзивної освіти. Ще кілька років тому більшість з них отримували індивідуальні уроки вдома та відвідували спеціалізовані центри для дітей з інвалідністю. З вересня 2018 року інклюзивна освіта стала обов’язковою в усіх школах України, а на допомогу вчителям і батькам прийшли інклюзивно-ресурсні центри.
Ірина КРЕМІНСЬКА, директор інклюзивно-ресурсного центру в Ужгороді
У нас фактично створення інклюзивно-ресурсних центрів прийшли на зміну психолого-медико-педагогічній консультації. Були так звані комісії, які направляли діток у той, чи інший навчальний заклад. Ми зараз на даний момент із цим не працюємо. Ми працюємо безпосередньо із визначенням сильної сторони дитини. І на якій будувати корекційну роботу. І досягти успіху у житті.
Інклюзивна освіта розбиває соціальні кордони. Одна з її головних умов — аби кожна дитина з особливими освітніми потребами могла навчатися разом з однолітками. Бабуся Богдана стверджує – свідомо віддавала свого часу дитину з інвалідністю до звичайної, а не спеціалізованої школи. Це дозволило хлопчику швидко соціалізуватися в колективі. В день зйомок у Богдана був 12-й день народження, який він розділив з друзями.