На Тернопільщині запрацював табір для реабілітації людей у кріслі колісному (ФОТО)

Реабілітація людей у кріслі колісному. Суспільне Тернопіль

На Тернопільщині запрацював табір активної реабілітації людей, які отримали травми спинного мозку.

Про це розповів виконавчий директор громадської організації “Група активної реабілітації” Віталій Пчолкін, інформує Суспільне.

За його словами, це проєкт громадської організації “Ліга сильних”. Його фінансує “Європейський форум інвалідів”. Заняття для учасників табору проводять за спеціальною методикою.

Віталій Пчолкін, співорганізатор табору. Суспільне Тернопіль

“Ця методика називається “рівний — рівному”. Інструктори, які мають досвід життя з інвалідністю, мають схожі ураження, але вже мають ґрунтовні знання, які передають тим людям, які потребують їх на ранньому етапі. Відповідно, ми спільно проживаємо 24 на 7 протягом десяти днів”.

Відпрацювання методики пересування на кріслі колісному. Суспільне Тернопіль

Використовують чотири типи тренувань.

“Це техніка пересування на кріслі колісному, як базова, що дозволяє долати різноманітні архітектурні перешкоди, з якими людина щодня стикається. Це загальна фізична підготовка, направлена на силу м’язів. І бол-спорт, він, переважно, на координацію направлений, на опанування навичок, щоб людина почувалася впевнено на кріслі колісному. Також є плавання і настільний теніс”.

Заняття з плавання. Суспільне Тернопіль

Адаптуватися до нового способу життя у побуті та в соціумі людям на кріслі колісному допомагають інструктори та волонтери.

У таборі працюють інструктори та волонтери. Суспільне Тернопіль

Заняття із загальної фізичної підготовки та бол-спорту для групи учасників табору проводить інструктор Василь Негура. У кріслі-колісному чоловік пересувається понад 10 років. Травму спинного мозку отримав під час невдалого пірнання.

Василь Негура, інструктор. Суспільне Тернопіль

“Я вирішив, що буду допомагати людям, які потребують і не розуміють своїх можливостей. Можна і з ураженням спинного мозку жити повноцінним життям, не залежати від когось, подорожувати, водити автівку, тримати господарку. Я проживаю сам у селі і з усім пораюся. Нема нічого складного, просто треба повірити в себе і знати, як використовувати свої можливості”.

26-річний військовий з Вінниччини Олександр Петренко у кріслі колісному півтора року. Має інвалідність через поранення, яке отримав у бою.

Олександр Петренко, учасник табору. Суспільне Тернопіль

“Мені куля увійшла в шию і вийшла через праве плече, при цьому перебила спинний мозок. Тому на кріслі колісному я вже рік і 6 місяців”.

За час перебування в реабілітаційному таборі вже відчув результат, говорить чоловік.

“У самообслуговуванні зміни великі відчутні, тому що тренуєшся кожен день, докладаєш більше зусиль. Зміни помітні також в тому, що часу, наприклад, на якісь буденні речі йде менше, ніж це було 4-5 днів тому”.

Заняття з м’ячами. Суспільне Тернопіль

Заняття із техніки їзди на кріслі колісному проводить інструктор Сергій Амбросов. Він показує, як правильно спускатися сходами.

“Підійшли до краю, стали на баланс. Коли підходимо до сходинки, тоді вже глибокий. Притиснулись, перемістили руки в зручне положення, опускаємо трохи передні колеса, прокочуємося, в глибоке притиснулись. Все”.

Долання перешкод у кріслі колісному. Суспільне Тернопіль

Далі — вправи на подолання перешкод: підйом на бордюр та спуск із нього.

“Сашо, давай, поїхали. І фіксація. Добре”.

У басейні з учасниками табору займається Андрій Щербацький. У кріслі колісному він 15 років.

Андрій Щербацький, інструктор. Суспільне Тернопіль

“15 років тому я отримав травму. Купався в річці і, стрибнувши у воду, зламав шию. Потім був досить великий період реабілітації. Не було такої програми реабілітації. Я потратив п’ять років свого життя на адаптування в соціумі. Замість того, щоб, вийшовши з лікарні, почав розвиватися, створювати родину, шукати якусь роботу, я ці роки тільки їздив по лікарнях. Це досить великий термін. Період гострої реабілітації — це від півтора до двох років. Далі людина вже повинна адаптуватися в соціумі. Знати, що може приготувати собі їжу, попрати речі й бути повністю незалежним. Це важливо, але цього мало хто навчає у лікарнях”.

Юрій Влізло, інструктор “Першого контакту”. Суспільне Тернопіль

Зараз у таборі проходить реабілітацію 16 людей, розповідає інструктор “Першого контакту” Юрій Влізло.

Дарія Мудрик у кріслі колісному з трьох років. Розповідає, до цього табору приїхала вперше.

Дарія Мудрик, учасниця табору. Суспільне Тернопіль

“Я дуже вдячна інструкторам, що вони доступно й зрозуміло пояснюють інформацію, допомагають, створюють максимально екстремальні умови для нас, щоб відпрацювати навички та при виході у зовнішній світ бути готовими зустріти бар’єри. Навіть пандус не завжди є доступним. Тому надзвичайно важливо знати, як правильно з нього з’їхати, виїхати, попросити про допомогу, щоб не зашкодити ні собі, ні людині, яка буде допомагати. Це все ми проходимо тут. Також порушуємо багато інших питань, які стосуються нашого здоров’я”.

У таборі для реабілітації людей у кріслі колісному. Суспільне Тернопіль