Фото: Руслана Гостюк/Суспільне Ужгород
Понад 40 дітей з порушеннями розвитку займаються у точці проєкту “Спільно” Дитячого фонду ЮНІСЕФ в Ужгороді, що працює у Медико-соціальному реабілітаційному центрі “Дорога життя”. Про це Суспільному розповіла заступниця директора центру Світлана Аніцева. За її словами, такий проєкт-програму гуманітарної підтримки проводять у різних областях України. Там волонтери займаються з дітьми вимушених переселенців, видають гуманітарну допомогу та працюють з батьками.
У медико-соціальному реабілітаційному центрі “Дорога життя” в Ужгороді волонтери Дитячого фонду ЮНІСЕФ проводять заняття з дітьми з порушеннями розвитку, а саме: арт-терапію, лікувальну фізкультуру, альтернативну та допоміжну комунікацію, заняття з психологом та корекційно-розвиткові. Роблять це за проєктом “Спільно”. Заступниця директора реабілітаційного центру Світлана Аніцева також займається з дітьми. Вона працює дефектологинею.
“Це корекційно-розвиткове заняття з хлопчиком Артемом. Ми зараз вивчаємо свійських тварин та підставляємо картинку із макетом зображення. У нього добре виходить виконувати заняття. У нас є контакт, хоча я і не є сурдоперекладачем. Хлопчик погано чує, але у нас все виходить, йому це подобається. Занять у тиждень проходить три-чотири по ЮНІСЕФу. Ми з колегами розподілили свій час і кожен окремо проводить групові або індивідуальні заняття. Наразі ми займаємося з внутрішньо переміщеними особами, котрі потребують спецпослуг. Також ми працюємо ще з вихованцями центру окремо”, — каже заступниця центру.
Фото: Руслана Гостюк/Суспільне Ужгород
На заняття у точку проєкту “Спільно” приходить 14-річний син Юлії Щербакової. Вони переселенці з Краматорська.
Мама хлопчика говорить: “Він ходить до Світлани Іванівни на розвивальні заняття, тобто як правильно спілкуватися, як поводитися в соціумі. Заняття він відвідує один раз у тиждень. Результат є, але ми не так давно відвідуємо заняття, десь три місяці. Він сюди ходить із задоволенням і став більш зібраним, хоче більше комунікувати, ходити гуляти з дітьми. Минулий рік він повністю просидів вдома, не хотів виходити й ні з ким контактувати”.
“Ми ходимо у центр на корекційні заняття. У нас діти з психоемоційними розладами. Вони тут ліплять, розмовляють, займаються з логопедом, також мають масажотерапію. Ми сюди ходимо з лютого, бо нам зовсім недавно порекомендували знайомі. Узагалі в нас 6 дітей, це наші прийомні діти, у нас будинок сімейного типу. Четверо дітей потребують таких спеціальних освітніх потреб. Двоє, що ходять сюди, мають інвалідність з дитинства”, — розповідає Наталія Кутузова, мама одного з відвідувачів занять.
Фото: Руслана Гостюк/Суспільне Ужгород
З дітьми та батьками проводить заняття психологиня Наталія Бушко.
Психологиня каже: “Ми їдемо, тобто ми проводимо заняття не тільки на місцях, куди сім’ї приходять до нас, а ще їдемо до місць, де вони компактно проживають. Наприклад, я надаю спецпослуги у колишньому Великоберезнянському районі, там проживають сім’ї в одному з наших районних відділень. Також ми їздимо в Мукачево, туди переїхали 22 дівчини з інтернату. З батьками заняття є щотижня, бо щотижня є інша група, яка ведеться. З дітьми заняття проводимо по-різному, але загалом є 10 спецпослуг у тиждень”.
Волонтери фонду ЮНІСЕФ також видають сім’ям вимушених переселенців гуманітарну допомогу.
Фото: Руслана Гостюк/Суспільне Ужгород
“Це речі, іграшки для дитинки, для її розвитку. Я просила іграшки, це їй дуже зараз потрібно, зокрема, такі іграшки для розвитку як пазли тощо. Також є блендер, бо я чекаю на дитину і нам він потрібен, це супер допомога. Першу допомогу я отримувала для старшої дитини, оскільки у нього проблеми з очима, він має інвалідність, то ЮНІСЕФ опікується нами з червня 2022 року. Моїй меншій дитині 2 роки, у неї проблеми з нервовою системою. Ми ходимо до центру займатися з психологом, тому ЮНІСЕФ нам допомагає вже з другою дитиною. Ми двічі переселенці: з Донецька до Краматорська, з Краматорська в Ужгород”, — ділиться вимушена переселенка Олена Синкевич.
Проєкт “Спільно” ЮНІСЕФ проводить з червня 2022 року для того, аби надати допомогу сім’ям, котрі виховують дітей з порушеннями розвитку.
Фото: Руслана Гостюк/Суспільне Ужгород
Учасниця команди проєкту Ірина Рошкович каже: “Проєкт проводять на території семи областей, що на заході нашої держави, які прийняли вимушених переселенців. Було покладене завдання для команди проєкту — знаходити сім’ї серед вимушених переселенців, які виховують дітей з порушеннями розвитку. Треба було знайти потреби й задовольнити їх, тобто це якісь матеріальні блага, які потрібні для сімей, а також продукти харчування та гігієнічні набори. Також здійснюється супровід цих сімей, тобто надання спеціалізованих послуг: проведення психо-розвиткових занять з дітьми на базі центру, а також підтримка батьків”.
За словами Ірини Рошкович, впродовж року надали допомогу двомстам сімдесяти сім’ям.
Мар’яна Русин, Руслана Гостюк