Потрапив під обстріл коли грав у футбол і втратив ногу, під час лікування в Києві — пережив російське влучання по “Охматдиту”, а нині заново вчиться ходити й стане першою дитиною у центрі протезування в Харкові, для якої виготовлять спортивний протез. Це історія 15-річного Артура Петрушева, який зазнав тяжких поранень через удар РФ посеред спортмайданчика на Салтівці 8 травня.
Під наглядом спеціалістів центру протезування Артур перебуває три місяці. Останні три тижні вчиться ходити із протезом й тримати баланс.
“Взагалі стати на сам протез було боляче, але я розумів, що мені треба це робити”, — розповів хлопець Суспільне Харків.
Придбати протези для повсякдення та занять спортом родині Артура допоміг Андрій Шевченко, який відвідав хлопця у Центрі.
“У мене були дуже гарні враження, що я побачив його, що він мені подарував футболку. Я попросив, якщо наша збірна України буде грати у наступних матчах, то я візьму свою маму і поїду”, — розказав Артур.
Артур Петрушев з Андрієм Шевченком. Андрій Шевченко/Instagram
“Артур — молодий хлопчина, дуже активний. У нього є мрія — займатися спортом, і нам хочеться, щоб вона здійснилася. Зараз він має пробний протез, на якому може ходити. Ми поєднали заняття звичайного комплексу для пацієнтів з ампутацією із комплексом для занять спортом. Думаю, коли він стабілізується після ампутації, зможемо підійти до виготовлення протезів. Було залучено, як мінімум, 8-10 фахівців центру й були консультації інших спеціалістів”, — про деталі виготовлення протеза розказала директорка центру протезування та реабілітації Антоніна Салєєва.
Антоніна Салєєва. Суспільне Харків
Ви не уявляєте, який психотерапевт Артур для дорослих пацієнтів. Вони дивляться на нього, тому він також залучений до реабілітації, як активний тренер, можливо, для дорослих. Коли вони бачать, як хлопчик йде і все добре, це їх мотивує.
Окрім тяжкого поранення ноги, внаслідок якого підлітку ампутували ногу, він дістав уламкове поранення голови і мав контузію легень, розповіла його мати Юлія Демиденко.
“Сина мого оперували близько семи годин. Стабілізували, робили два чи три переливання крові. Нас пустили до реанімації — це було тяжко. Наступного дня ми приїхали до реанімації, і він вже сидів, посміхався, з кисневою маскою. Коли ми зайшли 9 травня, він сидів і посміхався, сказав: “Все добре”, — це прибило мене назад до землі”, — згадує Юлія Демиденко.
Артур Петрушев з мамою. Суспільне Харків/Лариса Говина
За її словами, спершу на ногу встановили апарат фіксації, а ампутацію провели в “Охматдиті” в Києві. Коли Артуру мали знімати шви, росіяни завдали удару по дитячій лікарні. Хлопець із мамою повернулися на лікування і реабілітацію до Харкова.
15-річний Артур Петрушев вчиться тримати баланс під час ходьби з протезом у харківському центрі протезування, листопад 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
У центрі з хлопця реабілітують не лише фізично, а й психологічно, через заняття з психологом.
Мені подобається, як з ним працюють. Якщо беремо роботу психологів — вона знайшла з ним спільну мову, витягнула Артура з певних його станів. Він перестав боятися спати сам, а це дуже важливо. Став більш спокійним, розсудливим. Протезуємося ми тут, обслуговування протеза будемо теж робити на місці.
Артур Петрушев зі своєю собакою. Юлія Демиденко
Артур говорить, хоче скоріше навчитися ходити із протезом й знову вигулювати свою собаку — цю мрію зображує на папері під час занять з психологинею.
Що відомо про російський удар по стадіону школи в Харкові 8 травня
Близько 13:30 8 травня росіяни вдарили посеред спортмайданчику на Салтівці, де грали у футбол троє хлопців від 13 до 15 років. Загалом поранень зазнали семеро людей.
У місті та області в момент атаки не оголошували повітряну тривогу, адже повітряної цілі могло бути не видно на радарах.
Єлизавета Меньшикова, Лариса Говина