Історії порятунку наших захисників. На Хмельниччині їх оперують, лікують і надають психологічну допомогу. Результати реабілітації бачила наша кореспондентка Марічка Золота.
Їх треба підігнати, бо вам буде незручно в них ходити. Просто, він почав ходити, і через це воно змістилося.
Ветеран російсько-української війни Петро Мальований, після тяжких поранень, робить перші кроки з протезами.
Олег Бурикін, ерготерапевт:
Для координації ходьби, для навчання людей на протезах взагалі. Після травм для покращення ходи. Тут ще вставляються перешкоди, за допомогою яких людина вчиться переступати, ставати на бордюри, різні перешкоди переступати.
А піхотинець Ігор Козак лише готується до протезування руки, і буквально вчиться ходити після тяжких поранень під Бахмутом майже рік тому.
Ігор Козак, ветеран:
Тут у мене осколкове. Тут роздробило мені кістку повністю. Наразі поставили імплант, чекаю на операцію. В Німеччині, скоріш за все, будуть робити. Бо важке поранення. Руку відірвало одразу. І в голову попало, побило уламками. Каска врятувала.
Тяжких поранень на Запорізькому напрямку зазнав гранатометник Володимир. З переламаними ногами його з поля бою врятували побратими.
Володимир Гучинський, військовослужбовець:
Такий був трохи екстрим, тому що квадроциклом приїхали. Вітя “Янк” позивний. Дай Бог йому здоров’я. Гаврилюк прізвище Віктора. Якщо би не вони, це золоті хлопці, мене б тут не було. Слава богу, що врятували, слава богу, що зробили евакуацію. Тому я вдячний і до кінця своїх днів буду вдячний.
З вдячністю військовий згадує також медиків Запоріжжя, Дніпра і земляків – хмельничан, які провели загалом 6 операцій.
Це м’ячик-йожик. Так руку колить знизу, бистро заживе.
А Михайло Ясінський родом з Миколаївщини. Служив у протитанкових військах. Його тяжко поранило поблизу Лимана. Військовий і нині хвилюється за побратимів
Михайло Ясінський, проходить реабілітацію:
Привіт 21 бригаді. Хто мене знає. Держіться!
Михайло, після серйозних операцій, розробляє поранену руку. Її чудом врятували медики.
Михайло Ясінський, проходить реабілітацію:
М’язи просто прибиті і вену вирвало. Отсюда вирізали, вставили сюди. Тут в Хмельницькому вставляли цей кусок. А в Дніпрі просто вену вставили, щоб кров йшла.
Попри біль, Михайло постійно жартує.
Михайло Ясінський, проходить реабілітацію:
То щоб концертів більше було, вона б зажила. До нас артистка приїжджала одна. Таке витворяв. Цією рукою отжимався од полу, а потом вона обратно почала боліть. Та рука то заживе. Бушлата жалко. Порвало сильно. Опа, м’ячик вирвався. Бачите.
Пацієнти й персонал шпиталю за час лікування стають як одне ціле.
Надія Суховець, фізичний терапевт Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни:
Вони вже як частина нашого життя, нашої сім’ї. І ми переживаємо з ними все. Тому що вони як до нас заходять, то спочатку закриті. До них дуже важко достукатись. Але потім відкриваються і знаходять в собі сили поділитися з нами своїми історіями й сімейними питаннями.
Медики щоразу тішаться, коли одужують врятовані герої-захисники.
Золота Марічка