За даними Національної служби здоров’я, в Україні наразі працюють понад 400 провайдерів реабілітаційних послуг. Серед них є 10 реабілітаційних закладів, які можуть надавати дійсно якісні послуги.
Про це заявила керівниця проєкту “Реабілітація травм війни в Україні” Анастасія Бойчук під час воркшопу “Стан системи реабілітації в Україні”, повідомляє кореспондентка видання ZMINA.
Вона додала, що, за інформацією Protez Hub, в країні діють понад 80 протезних підприємств, більшість з яких вміють робити складні протези. Усі ці заклади рівномірно розкидані по всій території України.
“Людина повинна отримати послуги за місцем проживання, оскільки протез у перший рік потребуватиме постійних налаштувань, а також підгонки та заміни чаші для куксоприймача. Потрібно враховувати, що протез натирає культю та зношується, як взуття. У першій рік кожні два-три місяці протез мають підлаштовувати під культю. Тому краще обслуговувати протез там, де його виготовили”, – зазначила експертка.
Бойчук вважає, що заклади, які закликають людей з інвалідністю їхати до них з різних міст, не є доброчесними. Оскільки людям потрібно буде приїжджати до них кожні два-три місяці впродовж першого року.
На думку експертки, реабілітаційні центри теж мають створюватися за місцем проживання захисників (у місті, області або регіоні), щоб людина не їхала через всю Україну. Туди, за словами Бойчук, потрібно набирати кваліфікований персонал, “який знає, як допомогти таким людям, а не просто заробити на них гроші”.
Вона нагадує, що за чинним законодавством, людина самостійно обирає протезне підприємство. Також у ньому передбачено, що реабілітаційний заклад має укласти контракт щонайменше з трьома виробниками протезів. А фонд соціального захисту осіб з інвалідністю має сплатити за виготовлення виробу. Саме через це у галузі реабілітації та протезування існують свої схеми “відкатів”, оскільки реабілітаційні центри побачили для себе тут “певні можливості”, каже Анастасія Бойчук. Таким чином вони обмежують людину у виборі між багатьма різними підприємствами. Здебільшого заклади пропонують послуги нових виробників, які значно поступаються старим.
Як зазначає експертка, в Україні середній термін очікування на виготовлення протеза становить 2,5 місяця. Це доволі швидкий та прийнятний строк для його виробництва. Наприклад, у Фінляндії протез роблять за 8 місяців, а у деяких європейських країнах цей процес займає майже 11 місяців.
“Я завжди пояснювала захисникам, що не потрібно збирати гроші та їхати за кордон. У нас нічим не гірші спеціалісти”, – каже стратегічна керівниця проєкту “Реабілітація травм війни в Україні”.
Раніше ZMINA повідомляла, що програму безоплатного протезування та реабілітації для українців, які втратили кінцівки внаслідок війни, також запустив український благодійний фонд BGV спільно з урядом Естонії.
Протезування здійснюється в Таллінні на базі Ida-Tallinna Keskhaigla (Східно-Талліннська центральна клінічна лікарня). Для українців протезування в межах програми є повністю безоплатним: виготовлення, встановлення, реабілітація в Східно-Талліннській центральній лікарні та логістичні витрати беруть на себе ініціатори проєкту.