Реабілітацію сповільнюють бюрократичні бар’єри
Понад 296 тисяч воїнів, які брали участь в АТО, чекають від держави на якісну та ефективну допомогу. Багато з них зазнали фізичних та психологічних травм, тож потребують дорогого лікування й тривалої медичної та психологічної реабілітації. Звичайно, держава робить немало. Ухвалюють закони, впроваджують соціальні та реабілітаційні програми, на які надають з бюджету мільйони, існує співпраця з міжнародними організаціями.
Проте бійці зазначають, що підтримка здійснюється повільно і подекуди неякісно. Хлопці часто стикаються з бюрократичними бар’єрами, чиновницькою байдужістю й неуважністю. Місяцями оббивають пороги, щоб отримати групу інвалідності, чекають на протезування, засоби реабілітації. Щоб одержати путівку в санаторій, теж треба помарудитися: зібрати стос паперів і чекати. І це ще не всі проблеми, які доводиться долати нашим воїнам у мирному житті.
Як удосконалити підтримку учасників АТО і людей з інвалідністю? Про це йшлося під час чергового засідання ради у справах осіб з інвалідністю.
Потрібне конкурентне середовище
— Учасникам бойових дій та людям з інвалідністю держава повинна оперативно і якісно надавати послуги з лікування, психологічної, медичної та професійної реабілітації, — наголосив під час засідання ради віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. — Є дані, які свідчать про недопрацювання в цих напрямах. Зокрема щодо санаторно-курортного лікування. Усі чули численні скарги на той рівень сервісу, який отримують учасники АТО і особи з інвалідністю в санаторно-курортних закладах. Вимагаю жорсткої реакції на кожен факт незадовільного надання послуг. Щоб на кожну скаргу учасника АТО, особи з інвалідністю реагували відповідні державні структури. І за серйозні порушення санаторно-курортні заклади слід позбавляти можливості брати участь у подальших конкурсах.
Віце-прем’єр підкреслив, що для наших хлопців дуже важливе протезування. Тут теж багато недоліків. І лише конкурентне середовище дасть змогу отримувати всім особам з інвалідністю, зокрема учасникам АТО, високоякісні продукцію і послуги.
— Ще один важливий напрям — психологічна реабілітація. Усі необхідні нормативні акти щодо фінансування її затверджено. Програма діє, але, очевидно, що охоплення нею тих, хто потребує психологічної реабілітації, не достатнє, — підкреслив Павло Розенко. — Відповідно до паспорта цієї бюджетної програми, послуги із психологічної реабілітації з 296 тисяч зможуть отримати лише 9 тисяч осіб. Бюджетних фінансів на це катастрофічно не вистачає. Тому маємо активніше залучати кошти і місцевих бюджетів, і міжнародних організацій, щоб збільшити можливості проведення психологічної реабілітації, адже це одна з основ нормальної адаптації наших хлопців до мирного життя.
Допомагають міжнародні партнери
Під час засідання ради йшлося й про досвід і співпрацю з міжнародними організаціями у сфері реабілітації воїнів АТО і осіб з інвалідністю.
— Міністерство має великий досвід співпраці з міжнародними організаціями у царині реабілітації, — зазначила заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович. — У межах співпраці України з НАТО створено трастовий фонд НАТО з медичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених під час АТО. Уповноваженим органом, який відповідає за реалізацію проектів у межах цього фонду, визначено Мінсоцполітики, при якому створено координаційну раду. До її складу ввійшли представники органів влади, держструктур і громадських організацій.
Триває співпраця з НАТО і в межах міжнародного проекту Програми активної реабілітації для травмованих діючих та звільнених військових і персоналу сектору безпеки та оборони України «Повернення до життя». Вона діє з червня 2016-го по грудень 2017 року. Не менш важливий проект — «Перепідготовка і соціальна адаптація військових та членів їх сімей в Україні», який фінансує міністерство закордонних справ Королівства Норвегія.
Наталія Федорович також повідомила, що Мінсоцполітики розробляє заходи щодо удосконалення послуг із соціальної та професійної адаптації воїнів АТО. Так, розроблено проект урядової постанови «Про затвердження Порядку організації соціальної та професійної адаптації учасників АТО». Мета цього проекту — створення дієвого механізму професійної орієнтації та профнавчання (післядипломної освіти) учасників АТО.
Тож хочеться вірити, що реформування соціального захисту і створення належних умов для наших захисників і людей з інвалідністю вийде на новий рівень, адже це завдання пріоритетне для уряду.
ДОВІДКА «УК»
На реабілітацію учасників АТО, за даними Мінсоцполітики, у держбюджеті у 2017 році передбачено фінансування у такому обсязі: на санаторно-курортне лікування — 22 мільйони 454 тисячі гривень; на психологічну реабілітацію — 49 мільйонів 997 тисяч гривень (заплановано надати послуги із психологічної реабілітації 8463 особам).
Фінансування протезування та ортезування за технологіями, яких нема в Україні, торік становило 42 мільйони 600 тисяч гривень. За бюджетні кошти у 2015—2016 роках здійснено протезування 39 учасникам АТО. У 2017 році функцію щодо протезування учасників АТО і осіб з інвалідністю покладено на Фонд соціального захисту інвалідів. Загалом протезуванням та ортезуванням забезпечено 379 осіб, зокрема за кордоном — 24 особи; 136 осіб потребують протезування, з яких 38 вже протезують, і 98 лікуються чи проходять реабілітацію.
Наталка Щербань