70-річний Олександр Доронін з Авдіївки пів року жив під щоденними обстрілами, при тому намагався вести звичний побут. Доглядав двох кішок та собаку, порався по господарству, обробляв город. У серпні вирішив викопати картоплю. Для того самотужки розчищав “всіяний” мінами город. Після того, як чоловік виніс 12 боєприпасів, пролунав вибух.

Медсестра з Лисичанська Оксана Баландіна, яка втратила обидві ноги, наступивши на міну, робить перші кроки на протезах.

Вона перенесла 4 операції, а тепер проходить реабілітацію. Робить зарядку та вчиться ходити на протезах.

— Коли після нашої перемоги донька запитає, де я був під час війни, мені буде що їй відповісти. На відміну від тих чоловіків, які втекли за кордон, бо вважають, що це справа тільки Збройних сил України, — говорить 39-річний боєць на позивний “Фан” із Запоріжжя. Він воює з 2014 року. У Мар’їнці на Донеччині підірвався на протипіхотній міні. Втратив 23 см лівої ноги.

Веніамін Бондарчук з Вінниччини підірвався на міні, коли вивозив поранених побратимів у боях на Миколаївщині. Торік пішов на строкову службу. Потрапив у морську піхоту. Потім почався повномасштабний наступ. З товаришами вони перші починали звільняти Херсонщину. Обороняючи країну від ворога, 20-річний морпіх втратив ногу, але не віру у перемогу.