Сьогодні на сторінках «БВ» спілкуємось із Матіасом Райшем, соціальним працівником з Мюнсеру, що в Німеччині.

– Як німецьке суспільство ставиться до людей з обмеженими можливостями? В Україні іноді складається враження, що взагалі немає інвалідів. Про їх проблеми говорять рідко.

У рамках “Студентського дня”, яким є кожен четвер у храмі Святих апостолів Петра і Павла у Львові, відбуваються цікаві зустрічі для студентів та молоді. 13 лютого відбулася перша зустріч із циклу “Наші ближні: люди з особливими потребами”. Доповідачем була п. Наталя Курило, практичний психолог, працівник Інформаційного центру храму. П. Наталя вже протягом 20 років користується візком, і за цей час здобула освіту практичного психолога.

Більшість громадян ніколи не замислюються над тим, що в Україні поряд з ними живуть люди, які існують дещо в іншому світі, що суттєво відрізняється від світу здорової людини.

Ці люди, на відміну від громадян цивілізованих країн, мають менше можливостей реалізовувати свої права.

Щодня житомирянам з обмеженими можливостями доводиться долати перешкоди, щоб дістатися до магазину чи аптеки, сходити до кінотеатру чи відвідати з друзями картинну галерею. Зробити це самостійно дуже проблематично – навіть маючи хороших помічників складно піднятися по сходах житомирського театру. Головною проблемою людини з інвалідністю є не відсутність візка і протезу, і навіть не маленька пенсія.