Тетяна і Сергій Василенки змалку втратили слух через хворобу. Але 40 років тому вони знайшли одне одного й відтоді живуть у злагоді. Їм не заважає ремонт сусідів і гамір за вікном, але так само вони не чують дзвінка на мобільний чи стуку у двері.
Ще у 2002 році Валентина Міньковська з Нововолинська разом із чоловіком Іваном побачили на ринку плетені вази зі шпону. Жінку неабияк зацікавило, в чому ж секрети створення виробів із цього матеріалу. Тож Валентина познайомилася із майстрами.
Є люди, яких не лякають ні інвалідний візок, ні милиці, ні постійна темрява. Можливо, тому, що у їхній сім’ї таких людей аж двоє. На Франківщині подружніх пар, де і чоловік, і дружина з важкою інвалідністю, дуже мало. Але ті, що є, вже соціалізовані й щасливі, готові відкриватися світові.
Сила духу, яка вражає! Неймовірне, життєрадісне й талановите подружжя живе на Рівненщині. Валерій через травму опинився в інвалідному візку, а Людмила, переживши страшну аварію, втратила координацію рухів.
Після срібла на Чемпіонаті України – повертаються до тренувань, щоб їхати підкорювати Європу. Подружжя з Донеччини разом і вдома, й на паркеті. Обоє не уявляють свого життя без танців, попри те, що прикуті до інвалідних візків. Кажуть – ледве чують перші акорди, забувають абсолютно про все. Про все, крім танцю.
У селі Рогізному Демидівського району Рівненщини відгуляли зворушливе весілля. На рушничок щастя стали хлопець і дівчина, які від народження обмежені в русі. Та хвороби скували лише їхні тіла, не серця. Майже 15 років Валя Романюк та Сашко Качан «зналися» лише по телефону. І коли нарешті наважилися зустрітися, зрозуміли: мають бути разом, бо кохають одне одного!
Сьогодні часто кажуть: коли б не нестатки… Або: коли б батьки нам допомогли! Мої знайомі Василь і Олена так не говорять. Обоє вони – без ніг. Їздять тільки на інвалідних візках. Але скільки в них життя! У Олени в батьків однокімнатна квартира. Вдома є ще сестра. У Василя батьки – пияки. Вони вже набридли всьому селу. І от Василь та Оленка побралися.
Як часто ми, довгий час шукаючи кохання, зневірюємось у власній долі. А цього робити не варто! Незвичайна історія кохання двох людей з особливими потребами здатна надихнути тих, хто втратив надію.