Страшный диагноз «детский церебральный паралич» заставляет всю семью малыша жить в страхе обреченности. К сожалению, в нашей стране инвалидность обычно воспринимается как невозможность жить полноценной жизнью, но нередко в силах родителей подарить своему ребенку шанс на практически нормальную жизнь.
Нині багато людей скаржаться на своє життя. Здебільшого ті, хто не хоче докласти бодай найменших зусиль, щоб його змінити. Саме цій категорії населення, думаю, не зайве було б узяти приклад із Лариси Шиманської, яка мешкає у Нововолинську Волинської області. Цю жінку я бачила лише раз, коли вона проводила тренінги у нашому райцентрі, але її образ настільки мене вразив, що залишився у пам’яті назавжди.
«Комментарии» поговорили с исполнительным директором Коалиции защиты прав инвалидов и лиц с интеллектуальной недостаточностью Раисой Кравченко о проблемах людей с инвалидностью и отношению к ним государства.
Мне кажется, что главное отличие улиц европейских городов от наших – это не их чистота, не нарядные витрины и даже не приветливые лица пешеходов и благожелательные улыбки, которыми люди обмениваются друг с другом.
Освіта для особливої малечі. В Україні більшість дітей з діагнозом ДЦП навчаються вдома. Класів для них не передбачено. У столиці працює єдина школа-дитячий садок для таких дітей. Там розробили спеціальну програму, яка дозволяє дітям відчути себе справжніми школярами і отримати знання на рівні загальноосвітніх шкіл.
У зв’язку із черговим збільшенням у грудні нинішнього року прожиткового мінімуму зросли і розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.
Про це розповіла директор Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України Оксана Полякова.
3 грудня 2012 року укладено Меморандум про взаєморозуміння між Програмою розвитку Організації Об`єднаних Націй (ПРООН), Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ), Міжнародною Організацією Праці (МОП), Міністерством соціальної політики України (Мінсоцполітики) та Всеукраїнським громадським соціально-політичним об’єднанням «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ).
3 декабря мировое сообщество отмечает Международный день инвалидов. Именно Генеральная Ассамблея ООН двадцать лет назад провозгласила 3 декабря Днем инвалидов в конце Десятилетия инвалидов Организации Объединенных Наций (1983-1992 годы). С целью обеспечения реализации прав и удовлетворения потребностей лиц с ограниченными физическими возможностями наравне с другими гражданами…
А ведь в лучшем случае именно это чувство, согласитесь, возникает у нас, когда мы видим на улицах города инвалидов. Словно слова «ограниченные физические возможности» ставят крест на жизни человека и навечно записывают его в ряды «сирых и убогих». В худшем — появляются непонятные нам самим брезгливость и желание обойти стороной чужую беду.
3 грудня — Міжнародний день інвалідів.
Цього дня чиновники всіх рівнів виявляють неабияку активність і дають чергові обіцянки: поліпшити життя, допомогти в працевлаштуванні і т. д. От тільки для самих людей з обмеженими фізичними можливостями це — звичайний день календаря, який нічим не відрізняється від завтра або вчора.