Встановлення групи інвалідності не є перешкодою у подальшому працевлаштуванні пенсіонера, якщо він не має медичних протипоказань, нагадує Мінсоцполітики у листі № 99/06/186-14 від 5 червня 2014 року.
Відповідно до статті 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
• осіб, які не досягли 18 років;
• молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
• молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
• осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Тобто фахівцями медико-соціальної експертної комісії при встановленні групи інвалідності зазначаються умови і характер праці інваліда.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Згідно зі статтею 172 КЗпП за бажанням працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці.
Окрім цього, Мінсоцполітики звертає увагу, що частиною третьою статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.