Безбар’єрне середовище: у Києві обговорили головні підходи і принципи

Під час круглого столу «Безбар’єрний простір як багатофункціональний механізм комплексної реабілітації». Фото: Бориса Корпусенка

Побудова безбар’єрного простору має бути одним із ключових принципів свідомого і толерантного суспільства, інформує «Вечірній Київ».

Про це говорили під час круглого столу на тему «Безбар’єрний простір як багатофункціональний механізм комплексної реабілітації військових та цивільних осіб з інвалідністю» у КМДА. Він відбувся за участю експертів із комунікації та безбар’єрності, представників Департаментів, районних адміністрацій, депутатів та представників громадських організацій.

Співорганізаторами засідання виступили Громадська Рада при КМДА та Департамент суспільних комунікацій. Обговорювали важливі питання, серед яких: психологічна реабілітація, фізична доступність, абілітація (система заходів та соціальних послуг, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі — ред.) та відновлення побутових навичок, мобільність і просторове орієнтування. Головуючий — керівник Всеукраїнської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимир Петровський.

Володимир Петровський

Він насамперед зазначив, що про людей з інвалідністю треба пам’ятати, бо це велика частина суспільства, яка має такі ж права та обов’язки, як й інші. Тож безбар’єрний простір для них має бути невід’ємною складовою цивілізованої держави.

До заходу долучилася заступниця голови КМДА з соціальної та ветеранської політики, відповідальна за впровадження безбар’єрності в Києві Марина Хонда. Вона зазначила, що у Києва є затверджений міським головою План з впровадження безбар’єрності.

Марина Хонда

«Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність простору, а й про те, щоб усі мали однакову можливість користуватися сервісами та послугами столиці. У кожній структурі вже визначені відповідальні спеціалісти за впровадження безбар’єрності. Наразі фахівці працюють над імплементацією елементу безбар’єрності у міські цільові програми», — наголосила Марина Хонда.

Обговорили також проблеми, з якими частіше за все зіштовхуються люди з інвалідністю. Голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея зазначив, що Київ суттєво пішов вперед щодо питань, які стосуються безбар’єрності, але, на його думку, потрібно, щоб була Єдина концепція на рівні держави, стосовно людей з інвалідністю.

Геннадій Кривошея

«Ми сьогодні (9 квітня – ред.) говоримо насамперед про наших військових, які зазнали поранень і мають групи інвалідності. Є певні законодавчі прогалини, які потребують відповідного втручання. Як сьогодні говорили представники громадських організацій та об’єднань, і я з ними погоджуюся: треба створити Єдину концепцію.

Це має бути цілий ряд напрацювань у сфері психологічної реабілітації, фізичної реабілітації. Людина повинна зрозуміти, що вона не залишається одна зі своїми проблемами», — зауважив Кривошея.

Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська своєю чергою подякувала виконавчому органу влади та всім представникам, в тому числі громадським організаціям, за плідну співпрацю.

Леся Петрівська

«Хочу зазначити, що всі Департаменти активно співпрацюють зі мною. У Києві нарешті багато чого робиться для фізичної доступності — безбар’єрності. Це не тільки про пандуси. Зараз в Програму соціально-економічного розвитку вносяться зміни, виділяються кошти. Як правильно сказав Володимир Петровський у кожному районі Києва визначені доступні маршрути, об’єкти й планується зробити так, щоб весь шлях руху для людей з інвалідністю був безбар’єрним.

Не буду суперечити, що Дарницький район найкраще попрацював у цьому напрямку і вже подав всі документи. Але я знаю, що всі десять районів спрацювали добре. Але є ще велика проблема, з якою ми зіштовхнулися — це проблема суспільства. Ми виїжджаємо на об’єкти й від киян чуємо, що це не на часі. Нам всім на своєму місці треба працювати з громадськістю. Інклюзивність — це не тільки пандуси. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім», — наголосила Петрівська.

Директорка Департаменту суспільних комунікацій, депутатка від «УДАРУ» Мирослава Смірнова підсумувала засідання круглого столу і наголосила, що на найближчій сесії Київради вона обов’язково звернеться до своїх колег-депутатів із пропозицією підтримати виділення додаткових коштів на доступність і безбар’єрність у всіх районах Києва.

Мирослава Смірнова

«Насамперед, хочу відзначити, що Департамент суспільних комунікацій є одним із співорганізаторів круглого столу. Ми маємо комунікувати із суспільством, розуміти потреби, особливо категорії людей, які потребують більшої уваги.

Сьогодні на заході були люди із порушенням слуху й незрячі люди, тому важливо їх почути й переглянути всі наші Програми, які працюють у місті й подивитися наскільки вони доступні для людей з інвалідністю. Ми маємо активно працювати в цьому напрямку. На найближчій сесії плануємо ухвалити рішення про виділення 200 мільйонів гривень на доступність і безбар’єрність. Я, як депутатка міської ради та членкиня бюджетної комісії, активно підтримую таку політику й залучатиму своїх колег до голосування за такі зміни до бюджету».

Мирослава Смірнова пояснила: кошти будуть направлені в районні державні адміністрації — по 20 мільйонів гривень. За них планують побудувати пандуси в будинках, де мешкають люди з інвалідністю. Окрім цього, облаштувати під’їзд до цих пандусів.

«На асфальтове покриття, яке прокладатимуть до пандусів додатково кожен район має отримати по 5 мільйонів. Це для того, щоб людина могла виїхати по пандусу і проїхатися далі до магазину чи будь-якої іншої соціальної структури. Люди з інвалідністю мають жити, а не сидіти на місці. Кожен має право на комфорт», — наголосила директорка Департаменту суспільних комунікацій.

Сніжана Божок

Фото Бориса Корпусенка