Безбар’єрність та комплексний розвиток: як у Вінниці планують покращити життя (ВІДЕО)

Пандус до під’їзду однієї з вінницьких багатоповерхівок. Суспільне Вінниця

Вінницька міська рада затвердила програми розвитку безбар’єрного простору та комплексного відновлення територій громади на наступні чотири роки. Вони охоплюють різні напрямки, включаючи відновлення безпечного середовища, стійке управління та соціальні ініціативи. Загалом розроблено понад 100 проєктів, які почнуть фінансувати з 2025 року, інформує Суспільне.

Про це в етері Українське радіо. Вінниця повідомила директорка Департаменту відновлення та розвитку ВМР Ольга Ремишевська.

28 червня Вінницька міська рада затвердила дві програми, спрямовані на покращення життя людей у громаді:

• Програму розвитку безбар’єрного простору Вінницької міської територіальної громади на 2024-2027 роки
• Програму комплексного відновлення території Вінницької міської територіальної громади

“За останніми опитуваннями Міжнародного республіканського інституту, саме по блоку безбар’єрності Вінниця зайняла перше місце. Але ми розуміємо, що цього недостатньо, тому що ми бачимо багато проблематики і ми плануємо найближчі роки приділити максимум зусиль, щоб покращити ситуацію нашої громади”, — зазначила Ольга Ремишевська.

Програма безбар’єрного простору має на меті зробити місто більш доступним для людей з обмеженими можливостями. Її ключові напрямки:

• Фізична безбар’єрність: забезпечення доступності громадських будівель, транспорту та інфраструктури.
• Освітня безбар’єрність: створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з інвалідністю.
• Інформаційна безбар’єрність: забезпечення доступу до інформації для людей з вадами слуху та зору.
• Цифрова безбар’єрність: створення доступних веб-сайтів та електронних послуг.
• Громадянська та суспільна безбар’єрність: залучення людей з інвалідністю до життя громади.
• Економічна безбар’єрність: підтримка людей з інвалідністю на ринку праці.

Програма комплексного відновлення території спрямована на покращення життя людей у громаді загалом. Її стратегічні цілі:

• Безпечне середовище: створення безпечних умов життя для людей.
• Стійка громада: розвиток економіки та інфраструктури громади.
• Турботливе врядування: покращення якості надання адміністративних послуг.

Ці програми розроблені з урахуванням потреб усіх верств населення, включаючи людей з інвалідністю, ветеранів АТО/ООС, переміщених осіб та інших вразливих груп.

“Наша Програма спрямована на створення безпечних та комфортних просторів у громаді, а також на вдосконалення інфраструктури у місті, яка включає міську мобільність, безперешкодний доступ до закладів охорони здоров’я, освіти та культури. Ми очікуємо, що реалізація заходів Програми дасть чимало позитивних результатів. Це і безперешкодний доступ до об’єктів, отримання інформації у найзручніший спосіб, спрощений доступ до цифровізованих та аналогових соціальних послуг. Крім того, ми передбачаємо створення умов та рівних можливостей для занять фізичною культурою та спортом, культурного та креативного вираження, а ще прагнемо розвинути сферу зайнятості та наповнити ринок праці робочими місцями для людей з інвалідністю, аби вони могли самореалізуватися”, – зазначила Ольга Ремешевська.

Загалом, програма охоплює понад 100 проєктів, спрямованих на покращення енергоефективності, розвиток інфраструктури, створення нових робочих місць та підтримку малого та середнього бізнесу.

“Ми будемо визначати першочерговість в кожній галузі певних проєктів до реалізації і відповідно визначати потенціал нашого бюджету для співфінансування”, — підкреслила Ремешевська.

За словами Ремешевської, успішна реалізація Програми залежить від активної співпраці міської влади з громадськістю. Тож ще на етапі розробки представники департаменту відновлення та розвитку ВМР залучали профільних експертів, громадських діячів, представників бізнесу та небайдужих вінничан до обговорень про те, як покращити ситуацію у громаді.

Фінансування програм

Реалізація програм розпочнеться у 2025 році після затвердження бюджету громади. Міська рада планує співфінансувати 10% вартості проєктів, а решту коштів шукатиме у донорів та державі.

Віталій Бондарєв