Щороку, 3 грудня, світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей день– як нагадування про цінність кожної людини, про необхідність захисту прав, гідності та благополуччя, а також про важливість створення інклюзивного середовища, де дискримінації немає місця, зокрема й у сфері зайнятості.
З метою підвищення правової обізнаності роботодавців різних форм власності щодо змін у трудовому законодавстві, що регулює питання зайнятості осіб з інвалідністю, а також щодо можливостей служби зайнятості з працевлаштування осіб з інвалідністю та реалізації діючих програм підтримки роботодавців, в обласному центрі зайнятості відбувся онлайн-захід. До заходу долучилися представники Кіровоградського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Насамперед було приділено увагу змінам у законодавстві, які набудуть чинності з 1 січня 2026 року. Відтепер норматив працевлаштування осіб з інвалідністю перевірятимуть щоквартально, а формальне «працевлаштування для звітності» більше не буде прийнятним – роботодавці повинні забезпечити мінімальний рівень заробітної плати. Водночас система штрафів буде скасована, натомість запроваджується обов’язковий цільовий внесок.
Водночас Ірина Майстерюк, начальник відділу надання послуг роботодавцям управління реалізації програм обласного центру зайнятості, поінформувала про фінансові інструменти для роботодавці. Тож, роботодавці, які прагнуть створити рівні можливості для професійної реалізації осіб з інвалідністю, сьогодні мають реальну фінансову підтримку від держави. Уже понад два роки в Україні діє механізм компенсації фактичних витрат, пов’язаних з облаштуванням робочих місць, місць провадження господарської чи незалежної професійної діяльності для людей з інвалідністю. Це важливий крок до інклюзивності, який допоможе багатьом людям з інвалідністю працювати, розвивати власний бізнес та бути активними учасниками ринку праці.
Ірина Майстерюк наголосила, що отримати компенсацію можуть фізичні особи-підприємці або юридичні особи, які облаштували робоче місце для працевлаштованої особи з інвалідністю (а також, для ветерана з інвалідністю, який вийшов на роботу у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи), фізичні особи підприємці та самозайняті особи, які є людьми з інвалідністю та облаштували власне місце провадження діяльності.
Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання компенсації, для осіб з інвалідністю I групи (це 120 тис. грн), 10 розмірів мінімальної заробітної плати – для осіб з інвалідністю II групи (це 80 тис. грн).
Компенсація здійснюється за вже придбані допоміжні засоби для облаштування робочого місця особи з інвалідністю.
Категоріями таких засобів можуть бути:
– спеціалізовані меблі (крісла з регульованими або фіксованими сидіннями; поручні та бруси; розсувні двері; засоби для їх відчинення та зачинення);
– транспортери для піднімання сходами з електроприводами;
– допоміжні засоби для позиціонування курсора та тактильних комп’ютерних дисплеїв;
– підйомні платформи для робочих місць;
– брайлівські клавіатури та портативні пристрої;
– допоміжні засоби для відтворення звуку та забезпечення здатності чути і бачити тощо.
Головна мета цієї компенсаційної програми очевидна, тому саме роботодавці, які ведуть соціально відповідальний бізнес стають тією опорою, що надає можливість громадянам з інвалідністю повернутися до активної зайнятості та соціалізуватися. Водночас такі суб’єкти господарювання стають показовим прикладом для інших у напрямку створення умов безбар’єрного середовища у сфері зайнятості.
Застосування цих інструментів суттєво підвищить ефективність роботи із забезпечення продуктивної зайнятості громадян з інвалідністю та учасників бойових дій, інших громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, а також мотивуватимуть роботодавців до збереження діючих та створення нових робочих місць для працевлаштування на них незайнятих громадян.
Зі слів учасників заходу, такі зустрічі мають бути, адже вони дають можливість роботодавцям дізнатися про нові механізми підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності, зміни у законодавстві, які запроваджені у період воєнного стану як у сфері зайнятості, так і в трудовому законодавстві.
