У Києві відбулася презентація рекомендацій Комітету ООН з прав людей з інвалідністю для України. Представники міністерств, міжнародних організацій та громадянського суспільства обговорювали, як імплементувати рекомендації Комітету на національному рівні, аби покращити ситуацію з дотриманням прав людей з інвалідністю в Україні. Організувала захід громадська спілка «Ліга Сильних» за підтримки Disabled Peoples’ Organizations Denmark (DPOD).
«Конвенція прав людей з інвалідністю є частиною українського законодавства і певним дороговказом для нас. “Ліга Сильних” разом з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю та організацією “Figth for Rigth” проаналізували виконання Україною положень Конвенції. Крім того, за виконання міжнародного договору звітується і держава. На основі усього цього Комітет ООН і надав свої рекомендації», – наголосила під час вступного слова виконавча директорка громадської спілки «Ліга Сильних» Дарʼя Сидоренко.
Експертка виокремила виклики з дотриманням прав людей з інвалідністю в Україні, про які йшлося у звіті представників громадянського суспільства. Серед них – повільний процес переходу від медичного до правозахисного розуміння інвалідності, високий рівень інституалізації, брак фінансування та низький рівень якості соціальних послуг, а також низький рівень обізнаності про права людей з інвалідністю.
На основі наданого звіту Комітет надав Україні рекомендацій для найбільш ефективної і якісної імплементації виконання Конвенції на національному рівні. Під час заходу ці рекомендації коротко представила членкиня правління «Ліги Сильних» Катерина Дайнеко.
«Рекомендації Комітету варто розглядати як спільний план дій – представників держави, громадянського суспільства, організацій людей з інвалідністю і тих, які представляють їхні права та інтереси, а також безпосередньо людей з інвалідністю. Їх не варто сприймати як критику. Маємо подякувати комітету, що він проаналізував і видав нам такий рецепт лікування, як дуже досвідчений лікар», – додає експертка.
Серед позитивних аспектів, які виділив Комітет, – прийняття низки стратегічних документів на рівні країни, а також приєднання до певних профільних міжнародних договорів. Це, зокрема, Національний план дій щодо реалізації Конвенції, Національна стратегія зі створенням безбар’єрного середовища та план дій, Національний план дій щодо виконання резолюції Ради безпеки ООН, ратифікація та набуття чинності Стамбульської конвенції щодо запобігання домашнього насилля.
Окремо, наголошує Катерина Дайнеко, Комітет також виокремив відповідальність держави агресора та наголосив, що РФ несе відповідальність за дотримання прав людей з інвалідністю на тимчасово окупованих територіях та депортованих осіб, а також має обмежувати воєнні дії щодо цивільного населення в Україні.
Серед зауважень до загальних положень виконання Конвенції – наявність некоректної термінології, застаріла класифікація осіб з інвалідністю, переважання медичної моделі інвалідності, а також невиконання більшості положень Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року.
«Рекомендації, які викладені у загальних положеннях можуть видатися занадто абстрактними. Але нам потрібно їх усвідомити й через цю призму дивитися абсолютно на все – переглянути законодавчу базу, вживати коректну термінологію абсолютно на всіх рівнях: на законодавчому, в професійній діяльності та навіть в побутових кухонних дискусіях. Також маємо переглянути підхід до класифікації інвалідності та скасувати всі прояви медичної моделі розуміння інвалідності й остаточно перейти до правозахисної», – наголошує експертка.
У подальшому тексті рекомендацій міститься детальний розбір викликів та шляхи їхнього подолання відповідно до кожної статті Конвенції. Найбільше зауважень Комітет висловив до дотримання статті 11, яка стосується ситуації ризику та надзвичайних гуманітарних ситуацій. Ознайомитися з повним текстом рекомендацій можна за посиланням.
Катерина також наголосила, що залучення людей з інвалідністю та організацій, які представляють їхні інтереси до процесів прийняття рішень – є важливим аспектом для реалізації кожної статті Конвенції.
«Для того, аби виконати усе, що ми хочемо і що нам рекомендує Комітет, потрібні якісні, дезагреговані дані. Оскільки саме на основі даних ми можемо прийняти якісні політики, розробляти рішення і моніторити ефективність їх виконання», – додає Катерина Дайнеко.
Опісля презентації рекомендації відбулася панельна дискусія між представниками громадянського суспільства. Зокрема обговорювали соціальну інтеграцію людей з інвалідністю, доступність інфраструктури та послуг, а також необхідність переходу від інституційної до самостійно життя в громадах.
Захід відбувся за підтримки Disabled Peoples’ Organizations Denmark (DPOD).
marichka