06.11.2020 — В той час, коли ми активно слідкуємо за виборами в США і обговорюємо, який же штат принесе тому чи іншому кандидату перемогу — не варто забувати про власні, пише НВ
Попри те, що результати виборів в деяких громадах ще не встановлені, а інші вже готуються до повторних виборів, починаючи з наступної неділі, саме час врахувати недоліки. Одні з них, можна встигнути виправити ще перед другим туром виборів, інші (їх переважна більшість) — потребуватимуть тривалої та системної роботи протягом наступних років.
Цифри
В Україні близько 2.7 млн українців з різною формою інвалідності, які бажають рівної участі у виборчому процесі. Так, згідно дослідження, проведеного Київським Міжнародним Інститутом Соціології, 73.8% з них бажають голосувати на дільниці. Нормативно вони мають ці підстави. Навіть скажу більше, новий склад ЦВК визначає інклюзивність та доступність одним з пріоритетних напрямків своєї роботи. Проте цього не достатньо.
Термінологія
Прийшовши на деякі виборчі дільниці 25 жовтня в різних куточках України, на кабінках для голосування, скриньках були розміщені надписи «для хворих та інвалідів», «для людей з підвищеною температурою та людей з особливими потребами». Все це реалії нашої держави 2020 року. Поясню, люди з інвалідністю — не інваліди, цей термін давно в минулому для нашої держави. Люди з інвалідністю — точно не люди з особливими потребами. Їхні інтереси мають бути врахованими, а права забезпечені. І це не виключення, а має бути правилом.
Люди з інвалідністю — точно не люди з особливими потребами
Ви можете сказати, що я прискіпуюсь, і яка взагалі різниця в тому, як називати, головне аби було ясно суть. Проте ні, — те, як ми висловлюємось, формує наше сприйняття, ставлення. Наразі ми бачимо цілковите нерозуміння того, що ж обурює частину населення, яке має інвалідність. На жаль, це стосується як самих виборців, так і членів виборчих комісій, які ці вибори організовують. Тому й виходить так, що люди з інвалідністю голосують в принизливих для них умовах.
Реальність строків
Центральна виборча комісія в достатньо короткі строки, після літнього внесення змін до Виборчого кодексу України, що визначили нові правила їхнього проведення, змогла напрацювати сотні підзаконних актів. Ухвалені документи стосуються і забезпечення прав людей з інвалідністю — в частині вимог до приміщень, інформаційної доступності, наприклад. Проте, ухвалення актів у вересні-жовтні виявилось абсолютно не реальним для забезпечення їхнього виконання. Як приклад, на деяких дільницях ми не те, що не побачили розміщення матеріалів у доступних місцях з належним освітленням, а просто їх не побачили, взагалі. Така ситуація склалася і на моїй дільниці, яка точно не є ні сільською, ні віддаленою. Запитувати там про забезпечення доступності матеріалів чи наявності розумних пристосувань для людей з інвалідністю не викликало нічого б більшого ніж попередня відповідь. А вона полягала в тому, що розміщеними було тільки те, що їм було надано, тобто лиш перелік кандидатів. І на цьому дякуємо, так би мовити. Проте питання тут не тільки до членів виборчих комісій, а й в цілому до всіх учасників процесу. Скільки передвиборчої агітації ви отримали? А наскільки була вам зрозумілою чи несла цінність? І хоча питання інформаційної доступності це зовсім окрема тема до розмови чи навіть дискусій, подумайте чи з програмою кандидатів або їхньою агітацією змогла ознайомитись особа з порушенням зору, слуху, що має інтелектуальне порушення?
Мені дуже хочеться вірити, що до наступних виборів ми зможемо забезпечити завчасну підготовку як матеріалів і приміщень, так і самих учасників виборчого процесу. На щастя для нас (чи як виклик?), місцева влада до 2025 року має привести всі приміщення у відповідність до критеріїв доступності, які довго і з затримкою, але таки були затверджені кабміном. Тому, якщо ви на місцях не задоволені приміщенням, яке ви періодично відвідуєте з метою реалізації виборчого права або не змогли до нього потрапити саме з цих причин — саме час формувати новій владі цей запит. Тим більше, як я вже вказала, для цього є всі підстави.
На завершення
Мені хочеться говорити і про діяльність членів комісій, і про відповідальність влади на національному та місцевому рівнях, про роль політичних партій, які тепер спустилися до рівня містечок і про багато інших речей, що впливають на те, як голосують люди з інвалідністю. Але ще більше хочеться аби люди зрозуміли важливість цих дій — для себе і інших. Можливо вибори у нас і відбуваються щороку, але деякі заходи потрібно вживати не за один день до їхнього проведення. Тому відповідаючи на питання, як голосували на місцевих виборах 2020 люди з інвалідністю, відповідь однозначно буде — «далі ще точно буде».
Марія Красненко
Правозахисниця, юристка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»