Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи.
Але однією з категорій дітей, які потребують додаткового захисту від держави, є діти з інвалідністю.
Про можливості реабілітації дітей з інвалідністю розповіла заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко в ефірі щотижневої передачі «Право знати» на хвилі Українського радіо.Херсон
Завантажити запис радіоефіру
Станом на сьогодні діти та дорослі з інвалідністю (усіх нозологічних форм захворювання) можуть бути забезпечені реабілітаційними послугами відповідно до Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80.
Даний Порядок визначає механізм надання особам з інвалідністю та/або дітям з інвалідністю, та/або дітям віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою попередження інвалідності), послуг із комплексної реабілітації (абілітації) в реабілітаційних установах комунальної та державної форми власності.
Реабілітація осіб з інвалідністю – система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення;
Абілітація – система заходів, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов’язків, уміння здійснювати самообслуговування.
Відповідно до 11 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правових актами, зокрема, вживають заходів щодо розширення мережі реабілітаційних установ.
Статтею 14 вищевказаного Закону визначено, що потреба в державних реабілітаційних установах визначається відповідно до соціально-економічних і демографічних потреб України та її регіонів центральними органами виконавчої влади в межах своїх повноважень. Рішення про їх створення приймаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади. Потребу в комунальних реабілітаційних установах визначають місцеві органи виконавчої влади. Рішення про їх створення приймаються органами місцевого самоврядування.
Реабілітаційні установи здійснюють комплексну реабілітацію осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю шляхом реалізації, зокрема, медичних, фізичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів відновлювального характеру, спрямованих на попередження прогресування патологічного процесу, усунення чи максимально можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров`я та трудових навичок осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, корекцію психічних процесів, здобуття ними освіти, їх трудову зайнятість незалежно від категорії і причин інвалідності.
З інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України, вбачається, що з 2019 року запроваджений новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю за принципом «гроші ходять за людиною», що дозволить забезпечити адресність, прозорість та підвищити якість надання реабілітаційних послуг.
Верховною Радою України 31.10.2019 підтримано ініціативу Уряду та Мінсоцполітики та прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 31.10.2019 №265-IX, яким передбачено зміну назви бюджетної програми 2507100 з «Реабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу» на «Реабілітація дітей з інвалідністю».
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» 04.12.2019 прийнято постанову Кабінету Міністрів України №994 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 309». Ці зміни дають можливість забезпечити за принципом «гроші ходять за людиною» заходами з реабілітації дітей з інвалідністю не лише внаслідок дитячого церебрального паралічу, а також з іншими захворюваннями, тобто дозволить охопити більш ширшу аудиторію дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами які потребують допомоги.
Для того, щоб здійснити реабілітацію:
Один з батьків або законний представник дитини:
- відповідно до індивідуальної програми реабілітації обирає для дитини реабілітаційну установу;
- подає до місцевого органу: заяву у довільній формі про направлення дитини на реабілітацію до обраної реабілітаційної установи, до заяви додає копії паспорта громадянина України та/або свідоцтво про народження дитини та/або іншого документу, що посвідчує особу дитини; індивідуальної програми реабілітації, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу; виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма 027/о);
Місцевий орган:
- ознайомлює заявника з переліком реабілітаційних установ, до яких такі особи можуть звернутися з питань забезпечення дитини реабілітаційними заходами (у разі необхідності);
- перевіряє подані документи;
- забезпечує ведення обліку дітей, які в порядку черговості направляються до обраної реабілітаційної установи;
- вносить до централізованого банку даних з проблем інвалідності (автоматизованої системи для визначення потреб осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, реабілітаційними послугами, санаторно-курортним лікуванням тощо (далі – інші особи) в засобах реабілітації та послугах у сфері реабілітації) відомості про: персональні дані дитини, її законного представника; забезпечення реабілітаційними заходами, вибір законним представником дитини реабілітаційної установи; укладання договорів, складання актів виконаних робіт із зазначенням фактично перерахованих коштів, строків перебування дитини в реабілітаційній установі тощо.
Якщо виникли додаткові питання правового характеру – телефонуйте Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України).