В Україні рік тому запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування дорослих замість МСЕК. Опитування пацієнтів свідчать про позитивні зміни – пришвидшилася процедура встановлення інвалідності, покращилося ставлення з боку експертних комісій. Але залишаються й бар’єри.
Про це розповіли юридичний радник громадської спілки “Ліга сильних” Ігор Бевх та радниця з юридичних питань реабілітації БФ “Пацієнти України” Христина Кірова під час пресконференції за результатами року реформи МСЕК.
Ігор Бевх розповів про опитування людей з інвалідністю, які у 2025 році проходили оцінювання повсякденного функціонування. Більшість людей розповіли, що процедура пришвидшилася – оцінювання від направлення до встановлення інвалідності займало у середньому до двох тижнів.
“Також 60% осіб, які проходили оцінювання, зауважили покращення ставлення до них з боку експертних комісій. Також покращилася ситуація із доступністю приміщень та сервісами”, – розповів Бевх.
Експерти фонду “Пацієнти України” також проводили дослідження щодо нового механізму встановлення інвалідності. За словами Христини Кірової, пацієнти відзначають, що строк розгляду справ скоротився з 30 днів до менш ніж 20 днів:
“Електронна система дає можливість розглядати ці справи без прив’язки до певної території чи закладу охорони здоров’я. Зокрема, військовослужбовці мають можливість сформувати справу і передати її на розгляд в інший заклад охорони здоров’я, перебуваючи в певному закладі на лікуванні”.
Експерти звернули увагу і на проблемні моменти – зокрема те, що сімейні лікарі не хочуть брати відповідальність щодо направлень.
“Здійснюється комунікація з керівниками закладів охорони здоров’я, відбувається навчання фахівців для того, щоб регулювати, хто має брати на себе відповідальність і видавати направлення на проходження оцінювання повсякденного функціонування”, – зазначила Кірова.
Також залишається проблема медичних документів попри те, що реформа передбачала цифровізацію направлення та перенаправлення документів, звернув увагу Ігор Бевх:
“Ми розуміємо, що може йтися про давні документи, яких немає в базі, їх потрібно підтверджувати. Але дуже часто люди скаржилися, що у них вимагають мокрі печатки, без яких документи не розглядають. За цими печатками треба їздити з лікарні в лікарню, що призводить до затягування процесу і додаткових фінансових витрат людей”.
Запровадження електронної системи має переваги в тому, що губиться менша кількість документів, звернула увагу Христина Кірова:
“Всі ці документи видані на централізованому рівні, всі дії, які здійснюють фахівці, фіксуються в електронній формі. Це мінімізує будь-які негативи, які були при МСЕК. Тому продовжуємо реформу з урахуванням того, що ще є багато над чим працювати”.
Ігор Бевх нагадав, що оновлення комісій не було кінцевою метою реформи. Необхідно перейти від медичної моделі до оцінювання потреб людей з інвалідністю і забезпечення їхніх прав на підставі цього оцінювання.
Експерти також зазначили, що в Україні міжнародну класифікацію функціонування (МКФ) почали впроваджувати у 2017–2018 роках. За словами керівниці ГО “Соціальна синергія” Марʼяни Онуфрик, у 2022 році МКФ була затверджена Міністерством економіки як національний класифікатор, але так і не набула широкого поширення.
“МКФ відобразила перехід від медичної моделі через інші моделі до соціальної, правозахисної, яка говорить, що концепт інвалідності належить до суспільства, а не до людини. Бо людина може мати певні порушення, які можуть обмежувати її життєдіяльність, але вони обмежують цю життєдіяльність, лише коли стикаються з різноманітними бар’єрами”, – зазначила Онуфрик.