Прийнятий Виборчий кодекс містить чимало прогресивних норм щодо забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. І напередодні місцевих виборів центральним та місцевим органам влади вже зараз необхідно реалізовувати ці норми для забезпечення інклюзивності виборчого процесу, пише Громадянська мережа ОПОРА.
Про це йшлось під час онлайн-конференції «Доступність виборчих дільниць: старі проблеми, нові виклики та рецепти успіху» у п’ятницю, 29 травня 2020 року.
Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич зазначив, що Виборчий кодекс у редакції 2020 року повністю не забезпечив права людей з інвалідністю, втім є прогрес у просуванні цих питань на законодавчому рівні.
«Що сьогодні нового є у законодавця? Насамперед те, що приміщення виборчих дільниць повинні відповідати новим державним будівельним нормам, які в тому числі зроблені представниками Національної асамблеї людей з інвалідністю, мною, Ярославом Грибальським. Сьогодні відповідність державним будівельним нормам приміщення виборчих дільниць вже записана у Виборчий кодекс. […] Наступне і дуже значиме: виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність окружної, територіальної та дільничної комісії щодо незабезпечення передбачених законодавством умов для доступу виборців з інвалідністю до виборчого процесу. Це те, що вдалось нам усім разом зрозуміти, що судові інституції повинні бути арбітром в тому, що торкається виконання законів України, Виборчого кодексу по забезпеченню виборчих прав людей з інвалідністю. […] Я хочу звернути увагу, що є новації щодо інформаційних плакатів, які повинні виготовлятись із застосуванням розумного пристосування. Я б хотів це записати більш імперативно, але в такому вигляді воно теж дуже значимо. Записано лише у виборах Президента, на жаль, в інших варіантах виборів не записано, що матеріали передвиборної агітації з використанням аудіовізуальних засобів масової інформації повинні титруватись або перекладатись на українську жестову мову з метою забезпечення прав осіб з порушенням зору і слуху», – зазначив він.
Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий поділився планами ЦВК щодо питань забезпечення безперешкодного доступу до виборчих дільниць як стратегічний напрямок діяльності ЦВК та нормативне врегулювання.
«На сьогодні Центральна виборча комісія розробила стратегію розвитку своєї діяльності до 2025 року і в понеділок цей проєкт документу вже буде виноситися на нараду і на обговорення між членами ЦВК. Близько трьох місяців працювали над цим документом і в ньому передбачений цілий розділ як одна із стратегічних цілей в частині інклюзивності виборчого процесу. І я окремо хотів би звернути увагу. І окремим розділом у нас передбачається впровадження проведення на регулярній основі робочих нарад та роз’яснювальної роботи для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо питань інклюзивності виборчого процесу, зокрема доступності виборчих дільниць, які ми плануємо починаючи з цього року до 2025 року проводити на постійній основі в форматі комунікації, дискусії. І, враховуючи, що у нас Виборчим кодексом, а саме перехідними положеннями, передбачений обов’язок привести у відповідність зокрема в частині доступності приміщення виборчих комісій. І, я думаю, що в спільній роботі і співпраці – саме тому ми в проєкт заклали такий пункт, щоб налагодити комунікацію і впровадити всі ті вимоги, які існують на сьогодні в державних будівельних нормах, чинному законодавстві, виборчому законодавстві щодо приміщень з метою забезпечення доступності. Йдеться зараз про інфраструктурну доступність, оскільки це те, що покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Щось частково там є щодо інформаційної та транспортної доступності, але це все в процесі роботи», – зазначив він.
Також член ЦВК розповів про робочу групу при Комісії, до якої також входять експерти Громадянської мережі ОПОРА та профільних організацій, які працюють з людьми з інвалідністю:
«Нами напрацьовані рекомендації, з якими ми звернулися до Кабінету Міністрів України для того, щоб вони врахували їх в розробці цих критеріїв. Там все окреслено досить широко, пішли трохи глибше – розгорнули це питання ще й в доступі до приміщення, починаючи ще з прилеглої території, паркомісць. Тобто, шляхи доступу осіб безпосередньо до будівлі та приміщення дільничних та територіальних виборчих комісій і місця, де проводиться голосування. Тому що у нас зазвичай коли говорять про доступ то тільки мається на увазі приміщення для голосування, але чомусь не враховуються інші приміщення комісії, в яких знаходяться члени комісій. Оскільки в комісії мають право і досить часто беруть участь в роботі комісій члени, які мають певні види інвалідності, і вони мають абсолютно повноцінно і безперешкодно виконувати свої функціональні обов’язки, покладені на них законом».
За його словами, ЦВК намагається спростити процес, зокрема пропонує надавати електронні сервісні послуги. Наприклад, не лише отримання в онлайні виборцем інформації, що міститься про нього у Державному реєстрі виборців, а й внесення змін та уточнень також в онлайні. Зокрема, у кілька кліків прибрати позначку “НСП”, аби мати можливість голосувати на дільниці. Крім того, Сергій Постівий зазначив, що у найближчих планах – поява мапи доступності виборчих дільниць, що утворені на постійній основі, куди протягом червня-липня ЦВК разом з ДРВ має внести відомості щодо показників доступності кожної з таких утворених дільниць.
Національний координатор програми «Безбар’єрна Україна» ВГСПО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» Ярослав Грибальський звернув увагу також не лише на доступність виборчих приміщень, а й прилеглої територія, яка також має враховувати потреби людей з інвалідністю та маломобільних громадян.
«Наприклад, в більшості випадків виборчі дільниці розташовані в навчальних закладах, зокрема в школах. Ці школи мають якусь територію, де є ворота, якісь шляхи, алеї, доріжки, також там би мали бути місця для паркування транспорту, в тому числі для паркування транспорту людей з інвалідністю. Щодо цього і інше законодавство зобов’язує заклади громадського призначення мають бути відведені місця для паркування осіб з інвалідністю. Ми дивимось, щоб прилегла територія була рівна без бар’єрів, без всяких ям і вибоїн, щоб можна було безперешкодно пересуватись. Йдеться не лише про людей з інвалідністю, йдеться також про родини, які мають дітей і в час виборів приходять цілі родини з діточками. […] Якщо на дільниці є сходи, то обов’язково сходи мають мати поруччя з двох боків, обов’язково вони мають бути про дубльовані або пандусом, або якимсь піднімальним пристроєм», – розповів він.
Він також звернув увагу на важливість розміру кабінки для голосування, в яку можна було б заїхати людині на візку, а також висоти стола, яка була б зручною для людини з інвалідністю.
Старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба підкреслила, що робоча група при ЦВК напрацювала критерії доступності, але є ще друга частина, як ці критерії перевести в оцінку.
«Наше бачення, що дільниці могли б оцінюватися за трьох бальною шкалою – добре, задовільно, незадовільно. Це дасть можливість це і графічно зображувати кольором, якою, наприклад, є практика в інших індексах: добре – зелений, задовільно – жовтий, незадовільно – червоний. Можна таким чином робити мапу і візуалізацію. І якщо оцінювати всі критерії відповідно до анкети, то, скажімо, їх теж можна розділити на критичні і менш критичні. Бо є такі певні фактори, які можна вважати додатковими, наприклад, інформаційні таблиці. Тож, якщо навіть буде наявно всі 10 додаткових факторів, але дільниця не буде на першому поверсі, тобто не буде виконуватися якийсь критичний показник, то однозначно не можна призначати такій дільниці оцінку “добре”. Вона максимум може бути задовільною, бо виконує лише певні некритичні критерії, не враховуючи критичні», – зазначила вона.
За її словами наразі в Кодексі закладено багато позитивних зрушень у питаннях доступності, але це тільки початок роботи в цьому напрямку.
«Також хочу сказати, що ми говоримо про ці зміни, які вже є у Виборчому кодексі й будуть у ньому після його новелізації сподіваємося в липні, але якщо уявляти собі це як дорогу, то ми на цій дорозі десь на середині або на 30% цього шляху. Тож хочу згадати про ті проблеми, які ми в майбутньому ще повинні вирішувати, бо організації громадянського суспільства якраз і є для того, щоб підштовхувати до наступних змін. Мені здається, що зараз об’єктивно все, що могла Центральна виборча комісія запропонувати і врахувати, те, що можна буде на найближчих виборах зробити – зроблено, але є ще дискусії. Наприклад, критична дискусія щодо виборчих прав осіб, позбавлених дієздатності. Знаємо, що зараз у нас це є норма Конституції, але ми говоримо про це для того, аби про цю дискусію не забувати. Тобто, ми паралельно робимо ті кроки, які є добрими та можливими зараз, але все таки маємо пам’ятати і про цю дискусію. Змінюється практика і в європейських країнах, змінюються і рекомендації Венеційської комісії щодо цього і все таки у більшості країн переходять до того, що це – конкретний стан людини. Можливість проголосувати чи ні – це трошки інше, ніж можливість, наприклад, укладати якісь цивільно-правові угоди. І тут цей ступінь повинен оцінюватись щодо конкретної людини з використанням експертизи і затверджуватись рішенням суду. Також повернуся до дискусії, яку ми вели щодо того, що особа, яка зараз фактично не здатна самостійно пересуватися, автоматично включається до списків виборців для голосування за місцем перебування. І виборцю треба подати окрему заяву про те, що він бажає проголосувати на виборчій дільниці. Така у нас зараз є система, але треба думати на перспективу, що ми з цим можемо зробити. І також залишається відкритим питання про можливість подання заяви щодо пристосування, якого саме потребує конкретний виборець – чи це лупа, чи це будь-які інші пристосування. Зараз такої технічної можливості немає, але колись ми повернемось до цієї дискусії та будемо пробувати виправити цю ситуацію. І останнє з такого – це голосування незрячих і хто має їм допомагати, чи може це бути супроводжуюча особа. Ця дискусія теж ще попереду нас, тому, сподіваюся, що ми будемо йти крок за кроком по цьому шляху», – зауважила вона.
Громадський омбудсмен Громадянської мережі ОПОРА з захисту виборчих прав громадян у Черкаській області Тарас Щербатюк поінформував про моніторинг доступності виборчих дільниць, який провели омбудсмени ОПОРИ під час двох виборчих кампаній у 2019 році.
«Для цього ми почали комунікувати з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. В результаті цієї комунікації ми встановили, що 1518 виборчих дільниць по всій території України знаходяться вище першого поверху. Автоматично вони є недоступними. При цьому на цих дільницях були відсутні ліфти чи інші підйомники. Близько 3,5 тисяч виборчих дільниць в Україні без пандусів або інших засобів доступності. Тобто люди з інвалідністю не можуть безперешкодно та вільно дістатись до цих дільниць. Після проведення моніторингу ми розпочали всеукраїнську кампанію, направлену на забезпечення безперешкодного доступу до виборчих дільниць. Найперше ми звернули увагу, що нам варто розпочати процес перенесення виборчих дільниць з другого та третього поверхів на перший. У нас є практичні кейсів, коли виборчі омбудсмени спільно з органами влади знаходили можливість без будь-яких капіталовкладень чи над зусиль перенести ці дільниці. І на даний момент за нашого сприяння перенесено більше 30 виборчих дільниць», – розповів він.
Тарас Щербатюк також додав, що у регіонах створюються робочі групи при міських радах і обласних адміністрацій щодо доступності виборчих дільниць. За його словами, місцевій владі уже зараз необхідно розпочинати роботу цих робочих груп напередодні місцевих виборів.
Секретарка Обласного комітету доступності Донецької обласної державної адміністрації Олександра Горбань розповіла про досвід створення інтерактивної карти доступності виборчих дільниць.
«Робота зі створення карти складалася з двох етапів: 1) збір вихідних даних, 2) обробка цих та безпосередньо створення картографічного сервісу. На першому етапі з метою збору вихідних даних облдержадміністрацієї спільно з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, нашою обласною організацією осіб з інвалідністю на основі державних будівельних норм у цій галузі було розроблено склад основних характеристик, за якими визначається фактичний стан доступності тієї чи іншої будівлі. Таких параметрів визначено більше, ніж 20, там враховано потреби людей з інвалідністю різних нозологічних форм та інших маломобільних груп населення. Розроблено шаблон збору даних у звичайному форматі Excel та з включенням до нього геопросторових даних цих об’єктів. Для збору достовірних та актуальних даних цей шаблон був направлений місцевим органам виконавчої влади для проведення обстеження будівель із залученням громадських організацій осіб з інвалідністю, представників місцевих комітетів доступності та наповнення цього шаблону даних. При проведенні обстеження було рекомендовано використовувати методику проведення аудиту доступності, яка була підготовлена ВГО Національна асамблея людей з інвалідністю за технічної підтримки Міжнародної фундації виборчих систем. Так, за результатами проведення відповідної роботи на місцях було здійснено комплексний аудит доступності 627 будівель, де розташовується 781 виборча дільниця Донецької області. Після отримання даних від місцевих органів їх було проаналізовано та завантажено до бази геоданих», – зазначила вона.
За її словами, завдяки цьому сервісу будь-який користувач мережі інтернет має можливість ознайомитись зі станом доступності об’єктів фізичного оточення, в тому числі об’єктів, де розташовуються виборчі дільниці.
Захід проведено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project