Джерело фото: mil.in.ua
Військовослужбовці строкової служби мають право на одноразову грошову допомогу лише у випадку встановлення інвалідності протягом служби або протягом трьох місяців після звільнення. Встановлений законом строк звернення військовослужбовців строкової служби за одноразовою грошовою допомогою є обов’язковим і не підлягає поновленню, якщо інвалідність настала поза його межами. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2025 року по справі №380/14731/23, інформує «Судово-юридична газета».
Обставини справи
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які частково задовольнили позов військовослужбовця строкової служби та зобов’язали відповідача призначити йому одноразову грошову допомогу у зв’язку з настанням інвалідності II групи внаслідок поранення під час проходження служби. Йшлося про поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку в Республіці Афганістан з 25 жовтня 1985 року по 5 травня 1987 року.
Суть спору полягала в тому, що позивач у 2022 році звернувся до Міністерства оборони з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням йому інвалідності II групи. У виплаті йому було відмовлено на підставі того, що відповідно до законодавства військовослужбовці строкової служби мають право на отримання такої допомоги лише в разі встановлення інвалідності під час проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Позивачу ж інвалідність було встановлено через понад 20 років після звільнення.
Суд першої інстанції визнав протиправною відмову Міністерства оборони у виплаті допомоги, пославшись на те, що позивач не отримував жодних виплат раніше, а отже, має право на їх призначення. Суд апеляційної інстанції залишив рішення в силі, аргументуючи, що позивач, враховуючи неотримання належної йому одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням йому інвалідності вперше, зберіг за собою право на отримання такої виплати у зв’язку із повторним встановленням йому інвалідності.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Суд зазначив, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці строкової служби мають право на одноразову грошову допомогу лише у випадку встановлення інвалідності протягом служби або протягом трьох місяців після звільнення. Верховний Суд наголосив, що цей строк є імперативним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Також суд зауважив, що позивач мав можливість звернутися за отриманням страхових виплат одразу після встановлення інвалідності вперше у 1998 році, однак не зробив цього. Відсутність звернень протягом понад 20 років не може бути підставою для порушення чітко визначених законодавством строків. Крім того, вказав, що на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що встановлений законом строк звернення військовослужбовців строкової служби за одноразовою грошовою допомогою є обов’язковим і не підлягає поновленню, якщо інвалідність настала поза його межами. Також суд підкреслив, що право на отримання страхових виплат у межах державного обов’язкового страхування повинно реалізовуватися своєчасно, а його невикористання не може бути підставою для повторного звернення через значний проміжок часу.
Наталя Мамченко