Законопроєкт Третьякової та Безуглої: ВР планує змінити процедуру проведення МСЕК

На одному з найближчих пленарних засідань парламент планує розглянути у першому читанні проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи”, ініціаторами якого зокрема виступили нардепи Галина Третьякова та Мар’яна Безугла, пише УНН.

Деталі

Законопроект торкається окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема пропонується виключити обов’язок особи проходити медичний огляд в МСЕК та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн).

Запропоновані зміни, на думку авторів, “розблокують” можливості цифровізації маршруту пацієнта (як цивільного, так і військового), знімуть фінансовий, часовий та фізичний тягар з пацієнтів, які мусять витрачати здоров’я, гроші та час на дорогу (дістатись до місця засідання МСЕК та повернутись додому або в місце дислокації військової частини), очікування в чергах.

Також зміни до закону “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” передбачають обов’язок МСЕК взаємодіяти з міждисциплінарною реабілітаційною командою (МДРК), своєчасно ухвалювати рішення щодо підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу “особа з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю”; вносити до централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) та до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) інформацію про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу.

Також після ухвалення закону мають бути внесені зміни до нормативно-правових актів Кабінету міністрів, наказів МОЗ та Міноборони, які забезпечать реалізацію механізму:

• не особа, а документи особи направляються для проходження медико-соціальної експертизи до МСЕК;
• доступ лікарів МСЕК рівня «сімейний лікар» в ЕСОЗ;
• взаємодію лікарів закладів охорони здоров’я, МДРК, ВЛК, МСЕК через електронну медичну карту пацієнта.

“Впровадження запропонованих законопроектом змін узгоджується з заходами, які вживаються урядом для спрощення доступу цивільних та військових пацієнтів до всіх складових системи реабілітації (електронні черги на ВЛК, подача через “Дію” документів для отримання інвалідності тощо)”, – зазначають автори.

Ініціатори законодавчих змін вважають, що МСЕК недоцільні, реально під час засідання МСЕК огляд пацієнтів не проводиться за браком часу та фахівців відповідної спеціалізації; МСЕК і не повинен проводити огляд пацієнтів, оскільки за законом “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” це повноваження міждисциплінарної реабілітаційної команди (МДРК); для встановлення групи інвалідності достатньо документів, які підготовлені лікарем (закладом охорони здоров’я) та МДРК (навіть за відсутності МДРК лікарі МСЕК все одно не можуть надати належну оцінку стану втрати функціональності); проходження МСЕК є травмуючою для пацієнтів практикою.

Водночас до законопроєкту є низка зауважень. Зокрема Міністерство фінансів вбачає додаткові фінансові навантаження на бюджет, окремо щодо запровадження внесення до електронної системи охорони здоров’я інформації про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу, а також індивідуальної програми реабілітації. Уповноважений ВР з прав людини взагалі не підтримує цей законопроєкт та зазначає, що питання реформування системи медико-соціальної експертизи, зміни методології встановлення інвалідності, етапів реалізації нової моделі, визначення можливих ризиків та необхідності нормативних змін, спрямованих, у тому числі на забезпечення належного рівня соціального захисту осіб з інвалідністю, слід вирішувати комплексно, а не точково, як пропонується проєктом. Омбудсмен вважає, що цей документ не вирішить проблемні питання у сфері проходження МСЕК та пропонує розробити комплексний документ для реформування системи медико-соціальної експертизи.

Лілія Подоляк