Регбі на візках, настільний теніс і навіть плетіння з соломи – арсенал захоплень цього хлопця чималий. Змагання, зустрічі, подорожі й робота диспетчером служби перевезення людей на візках. Попри насичений темп життя, каже від роботи своєї кайфує. Знаходить час і для особливих захоплень. Пристрасть Андрія – спортивна риболовля. Восени посів перше місце на чемпіонаті України з цього виду спорту.
Вулицями міста Андрій розсікає на візку. Він обладнаний електродвигуном. Принцип роботи, як у мобільного телефону – працює від зарядки. У вінницькій області таких 2, в Україні 4. На вигляд нагадує чи то велосипед, чи то візок, втім розганяється такий апарат до 50-ти кілометрів за годину.
“Я розганявся до 52 і аж сльози з очей – це страшно. Але зазвичай 20-25. Дуже погані дороги в нас і просто з такою швидкістю їхати небезпечно” – каже Андрій.
За літо на цьому візку хлопець долає до 2 тисяч кілометрів. І навіть назву для нього вигадав: “Монстр”, бо на нього так дивишся і ніби інвалідний візок і не інвалідний візок, незрозуміло…”
Щороку Андрій збирає друзів у наметовому містечку. Там зазвичай ровесник Незалежності і святкує День Народження.
На питання про значення цього дня у його житті хлопець відповідає:
“Коли ти відчуваєш, що в день незалежності ти йдеш в часі з ненькою Україною, це круто.”
Незалежно від обставин, Андрій живе на повну. За його словами, треба цінувати кожну хвилину, бо коли людина просто тратить своє життя на дурниці – роки проходять марно а час не повернеш.
Нещодавно хлопець повернувся з Норвегії. Там здійснилась мрія затятого рибалки – впіймав скумбрію на спінінг. На черзі в списку бажань Андрія – стрибок з парашутом. Каже, коли взяв за життєве кредо “Лише вперед” – зупинятися ніколи.