Паралімпієць відмовився від евакуації за кордон, аби допомагати ЗСУ (ВІДЕО)

З початком повномасштабного вторгнення паралімпієць Олег Науменко ризикнув спортивною кар’єрою заради України. Його колег по збірній евакуювали за кордон, аби тренувалися в безпеці. Та Олег вирішив лишитися в Миколаєві, аби вдома чинити опір у війні з росіянами.

Історію миколаївського паралімпійця розповідає ШоТам.

Олег родом із Луганщини. Жив та навчався в Бердянську. Та в університетські роки отримав травму, яка поставила хрест на всіх спортивних мріях.

Але хлопець не покинув спорт, а продовжив тренуватися в колісному кріслі. Спочатку це був баскетбол, а потім захопився фехтуванням. Заради нього й переїхав до Миколаєва. І вже на першій своїй параолімпіаді в Ріо-де-Жанейро у 2016 посів третє місце.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, параолімпійців евакуювали за кордон заради безпеки. Однак Олег вирішив залишитися вдома та почати власну боротьбу з окупантами.

«Коли в Україні прилітають ракети, які знищують наші спортзали, наші басейни, коли помирають наші відомі спортсмени – це не “спорт внє політікі”», – Олег Науменко, параолімпієць, волонтер.

Він не може піти на фронт, тому долучився до волонтерства. У перші дні Олег збирав «Бандерівські смузі», а потім приєднався до проєкту давнього друга.

«Він дзвонить і каже: “3D у нас з’явилося якраз на початку повномасштабного вторгнення”. Вони купили ці 3D-принтери. Все почалося з перископів», – розповідає чоловік.

Виявилося, що перископи – вкрай необхідна річ, аби бійці могли безпечно виглядати з окопів. Перші копії передали своїм друзям на фронт, а потім виявилося, що перископів потрібно багато.

І з початку вторгнення хлопці вже відправили їх захисникам понад тисячу. Утім Олег не забуває і про тренування – тримає себе у формі.

«Я багато тренуюсь, але більшість – це на фізичні якісь вправи. Бо я не маю, з ким працювати в парах, з ким фехтувати. Якщо в цілому, то так, дуже важко», – каже фехтувальник.

Час від часу Олегові все ж доводиться виїжджати з України на важливі тренування та змагання. Але він щоразу повертається назад. Бо для нього найголовніше – перемогти окупантів.

Юлія Лаврук