“Снаряд з танка РФ розірвався в метрі від мене”. У Дніпрі лікують військового, який втратив дві ноги й руку (ВІДЕО)

“Снаряд з танка РФ розірвався в метрі від мене”. У Дніпрі лікують військового, який втратив дві ноги й руку (ВІДЕО). дніпро, військовий, лікування, поранення, протезування

Василь — військовослужбовець з Рівненщини. У середині лютого отримав тяжке поранення на Запорізькому напрямку. Чоловік розповів Суспільному: під час наступу російські солдати поцілили поблизу бліндажа з танка. Снаряд розірвався в метрі від нього.

Василь каже: ударною хвилею його відкинуло на декілька метрів, а уламками відірвало дві ноги та руку. Від загибелі врятувало те, що снаряд потрапив поперед тунелю, в якому він перебував.

“Я прийшов до тями, поповз до побратимів, крикнув, що я 300-й, і далі надали мені допомогу”, — говорить військовий.

Аби врятувати життя, під час евакуації Василю перелили три літри крові. Ще чотири — в медзакладі Дніпропетровщини, розповідає гендиректор лікарні Сергій.

“Те, що ми побачили тут, вже було несумісне з життям. Я його потримав на руках, але здоровий хлопець важить не більше ніж 30 кілограмів, вкрай важкий. Але те, що він виживає, динаміка позитивна, це велика перемога лікарів”, — каже гендиректор.

“Снаряд з танка РФ розірвався в метрі від мене”. У Дніпрі лікують військового, який втратив дві ноги й руку. дніпро, військовий, лікування, поранення, протезуванняБатьки Василя Галина та Микола. Фото: Олександр Шалдибін/Суспільне Дніпро

Василь з 2013 року пішов на строкову службу, але за 3 дні до демобілізації почалася Революція Гідності. В 2015-му році він перевівся на контракт та був в АТО. Каже, за рік звільнився та працював залізничником.

Мати чоловіка Галина розповідає, після початку повномасштабного вторгнення РФ син пішов добровольцем.

“Хоча він працює на залізниці і мав бронь. Але ми знали, що так буде, що він піде, не буде сидіти осторонь”, — говорить жінка.

Василь каже, нині почувається краще: його від’єднали від апарату штучного дихання та перевели до відділення реанімації. Та попереду на нього чекає два місяці інтенсивного лікування та підготовка до протезування.

“Ми віримо, що наш син стане на ноги. Головне, що живий. Він тримається, у нього є заради кого жити і стимул до життя. Він у нас молодець!”, — говорить мати бійця.

Ірина Руденко, Поліна Паламарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*