“Вона на папері малює шлях додому”. Як сім’я Цимбалюків евакуювалася з дитиною з аутизмом зі Сєвєродонецька у Франківськ

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Родина Цимбалюків із Сєвєродонецька, що на Луганщині, у травні 2023 року переїхала в Івано-Франківськ. У місто з Харкова евакуювався реабілітаційний центр для дітей, в якому займалася їхня 8-річна донька Мар’яна. У неї — розлад аутичного спектра, і вона потребує постійної роботи зі спеціалістами.

Про виїзд під обстрілами, окупацію, допити ФСБ та переїзд на захід України Тетяна Цимбалюк розповіла кореспондентці Суспільного.

Жінка пригадує: 24 лютого 2022 року вони з донькою були у Харкові.

“Ми винаймали квартиру. Мар’яна займалася у центрі. Їй було шість років. Ми планували, що коли доньці виповниться сім років, вона піде у звичайну школу. У нас всі шанси були “вирівнятися”. Мар’яна була спокійненькою. Все було добре”, — розповідає Тетяна.

Тетяна Цимбалюк зі сім’єю перебувала у сховищі в Сєвєродонецьку три тижні. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

24 лютого Цимбалюки прокинулися від вибухів. Почали шукати авто, щоб добратися додому, у Сєвєродонецьк. Один чоловік погодився відвезти їх за 8 тис. грн.

“Ми приїхали у Сєвєродонецьк. Все затихло, і я думала: ну, все позаду. Бо ми у 2014 році це вже проходили. На ранок 25 лютого прокидаємося — знову таке. Ми спустилися в бомбосховище”, — пригадує Тетяна Цимбалюк.

У сховищі сім’я була три тижні. Хоча думали, що ідуть туди максимум на два дні.

“Спустилися — в чому були. Взяли малої дві лисички, які вона схопила. А ще — кухонний рушник, який ми бережемо, як реліквію. Ми ним не витираємося. Це — з дому”, — згадує Тетяна.

Жінка розповідає, що їхнє авто росіяни розстріляли, а бігти до евакуаційного транспорту на інший край міста під обстрілами вони не ризикували.

Мар’янка Цимбалюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У березні 2022 родина Тетяни виїхала з іншою сім’єю у селище Новопсков Луганської області, звідки вона родом. Наступні два з половиною місяці Цимбалюки прожили в окупації.

“Шукали можливість, як виїхати в Україну. Законним шляхом не виходило, то ми вирішили потягом через країну-агресора.

“Ми важко виїжджали під обстрілами. Скільки тих допитів натерпілися: і ФСБ, і чого ми тільки не пережили: голодні, холодні, мокрі, без речей, без нічого. Доїхали до їхньої столиці, а нас далі не випустили. Сказали: “Або ви залишаєтеся тут, або їдьте у свій Новопсков, а далі — ні”, — розповідає Тетяна.

Родина повернулася у Новопсков. У селищі вдалося знайти перевізника, який за 1,5 тис. євро довіз їх до кордону з Латвією. Далі сім’я чотири місяці жила в Польщі, а з жовтня 2022 року — у місті Сколе на Львівщині.

Тетяна Цимбалюк з родиною переїхала в Івано-Франківськ із Сєвєродонецька. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

“Ми в Сколе сиділи, як в рукавичці такій психологічній, — ніяк не могла ні я, ні дитина “вилізти” з оцього, що кудись треба виходити і далі жити. Мар’яна до війни була зовсім інша дівчинка: спокійніша, навчалася, читала по складах. Але, переживши оте все, вона тепер боїться. Навіть дощ починається — вона лежить у ванній. Чому — я не знаю, бо ми не лежали в ванній. Звідки вона взяла, що можна ховатися у ванній? Хапає подушку, ліхтарик і біжить у ванну”, — каже Тетяна Цимбалюк.

Жінка говорить, що в місті Сколе Мар’янці поставили діагноз “дисфункція головного мозку” внаслідок пережитого стресу. У жовтні 2022 дитині оформили інвалідність.

“У нас такий “відкат” по здоров’ю в малої пішов, величезний. Все попереднє лікування, все, що ми до війни намагалися в наше життя призвичаїти, — надарма”, — розказує Тетяна.

У травні 2023 року сім’я Цимбалюків переїхала в Івано-Франківськ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У травні 2023 року сім’я переїхала в Івано-Франківськ. Жінка розповідає, що донька регулярно займається у лікувально-реабілітаційному центрі для дітей, а щодня після обіду навчається онлайн у Сєвєродонецькій школі.

Тетяна Цимбалюк говорить: донька потребує корекції поведінки, проте сім’я поки не знайшла відповідного спеціаліста.

З її слів, дитина дуже сумує за домом.

“Вона на папері малює мені шлях додому і каже: “Додому, в Сєвєродонецьк”, — каже Тетяна Цимбалюк.