Як собака «лікує» особливих діток у Центрі реабілітації в Чернівцях (ФОТО)

Як собака «лікує» особливих діток у Центрі реабілітації в Чернівцях (ФОТО) ЧЕРНІВЦІ ВЗАЄМОДІЯ КАНИСТЕРАПИЯ СОБАКА ІНВАЛІДНІСТЬ

У Центрі комплексної реабілітації дітей з інвалідністю “Особлива дитина” особливих дітей “лікує” лабрадор Ліндсі.

До кабінету дітки заходять із позитивним настроєм і собаку не бояться. Ліндсі до кожного, хто заходить у кабінет, підходить і “вітається”, облизуючи руку.

Собаку готували, аби він звик і спокійно поводився

Заняття з каністерапії проводить кінолог Олександр з дресирувального центру “Friends4life”, який співпрацює з центром реабілітації дітей.

Саме він займався підготовкою Ліндсі до каністерапії.

– Я з собаками працюю вже 12 років. Все починалося як хобі, а переросло в те, чим я живу. Собак у дресирувальному центрі багато, а от такий, як Ліндсі – тільки один. Ми готували його з трьох місяців до того, що діти можуть його вдарити, занадто сильно потягнути за вухо тощо. Ліндсі витримує крики, перепади настрою в діток. Собаку тривалий час соціалізували, водили всюди, аби він звик і спокійно поводився у будь-яких ситуаціях, – каже Олександр.

І це справді так, адже побувавши на занятті ми побачили, що Ліндсі витримує різну поведінку діток. Він на все реагує спокійно, не гавкає, а тим паче не збирається вкусити у відповідь.

Каністерапія допомагає дітям із різними діагнозами і, залежно від діагнозу, є різні методи цієї терапії.

– Для кожної дитини ми підбираємо терапію індивідуально. Є дітки, яким важко говорити і ми їм допомагаємо у невимушеній обстановці навчитися говорити чітко слова. Дітки показують, де у собачки вуха, лапки, хвіст. У них уже з’являється взаємодія із твариною. Також ми допомагаємо дітям позбутися страху перед собаками. А ще Ліндсі допомагає тим діткам, у яких можуть бути раптові напади агресії і навіть допомагає ходити, – каже Олександр.

Заняття тривають 15 хвилин з перервою між заняттями у 30 хвилин для того, щоб Ліндсі відпочив.

Олександр розповідає, що каністерапія допомогла багатьом діткам позбутися страху тварин.

– У нас є хлопчик, який панічно боявся собак, у дитини починалася паніка тоді, коли міг побачити собаку на відстані 20-ти метрів. У перший тиждень хлопчик навіть у двері не заходив до кабінету, де проходять заняття. Зараз він спокійно та радісно реагує на Ліндсі, гладить і грається з собакою, – каже Олександр.

Діти радіють, коли заходять до кабінету і бачать Ліндсі

Кореспондент “МБ” побувала на занятті з каністерапії. Діти радіють, коли заходять до кабінету і бачать Ліндсі. У формі гри вони називають частини тіла собаки, граються з ним, дають команди і навіть самостійно ведуть на прогулянку коридором.

Серед діток і той хлопчик, який три тижні тому мав такий великий страх перед собаками. Вчора у нього було перше самостійне заняття, а мама чекала в коридорі. Перші хвилини він кликав маму, але згодом, за допомогою кінолога Олександра, страх минув. Він навіть тримав Ліндсі за повідок, гладив, хвалив і повів на прогулянку.

Такі результати неабияк тішать і директора Буковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю “Особлива дитина” Тетяну Закрутну. Тим паче, що на початку впровадження каністерапії були побоювання та переживання.

– Каністерапія у центрі практикується два роки. До запровадження такої терапії ставилися з обережністю, але результат перевершив усі сподівання. Лабрадора Ліндсі нам подарував директор департаменту соціального захисту населення ОДА Віталій Савкін. Він захотів зробити нам такий подарунок на 10-річчя нашого центру. Ми порадилися із психологами і вирішили, що це хороша ідея запровадити каністерапію. Ми прочитали багато фахової літератури. Та прочитати – це одне. Коли ми привели сюди цуценя, діти були дуже цьому раді. Їхньому захопленню не було меж. У нас є хлопчик із важким діагнозом – міодистрофія Дюшена, який пересувається в інвалідному візку. Кожен рух для нього – це надзусилля. Він був замкнутим, у нього була апатія. І от коли він побачив це цуценя, то так зрадів цьому і просив мене, щоб я дозволила йому погодувати Ліндсі. Тобто він був готовий докласти величезні зусилля, щоб нагодувати песика і робив це свідомо, із власної волі. Після цього хлопчик почав відкриватися, спілкуватися з Ліндсі, з іншими дітками, посміхатися, – розповідає Тетяна Закрутна.

Директорка центру каже, що на початку впровадження каністерапії були побоювання та переживання.

– Ми дуже переживали, щоб все було добре, щоб дітки добре сприймали таку терапію, щоб батьки не остерігалися каністерапії. Але, зважаючи на позитивні результати від проходження каністерапії, можна зробити висновок – це добре впливає на дітей, – розповідає Тетяна Закрутна.

«Молодий буковинець»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*