Як у Львові перевіряють заклади на доступність (ФОТО)

Фото – Роман Балук

У Львові продовжують перевіряти заклади харчування, комунальні та соціальні установи на доступність. Обстеження проводять працівники міської ради, експерти з доступності та небайдужі, що пересуваються містом на кріслі колісному. Комісія міряє ширину дверей та порогів, висоту сходів та рецепції, перевіряють вбиральні та коректність маркування тощо. Загалом у Львові на інклюзивність вже обстежили 140 комунальних установ.

Минулого тижня комісія відвідала ресторан «Атляс», ЛКП «Старий Ринок» і поліклініку на вул. Фредра. Як пояснює Сергій Тітаренко, керівник абілітаційних програм, психолог, ветеран російсько-української війни, який пересувається на кріслі колісному, для людини на візку важливе все – покриття дороги, пониження бордюрів, чи є пандус або підйомник, ширина дверного отвору, наявність усіх необхідних елементів у вбиральні, починаючи від можливості відкрити двері та закрити їх за собою. Адже якщо дверний отвір у заклад менше 90 см, людина на візку не заїде, якщо висота сходинки вище 15 см, то людина з протезом не зможе піднятися, якщо немає маркування сходів, ручок дверей, вимикачів, то особи з вадами зору їх не побачать. Відтак все це, за словами ветерана, відіграє важливу роль, щоб людина з інвалідністю могла зробити все без сторонньої допомоги.

«Зараз людей з інвалідністю, особливо після поранення, стає все більше і більше. На жаль, війна не закінчилася. Так як Львів і область має чи не найбільше реабілітаційних установ, які допомагають хлопцям після поранення, то абілітація (заходи, спрямовані на опанування людиною знань та навичок, необхідних для незалежного проживання в соціальному середовищі – ред.) має відбуватися повноцінно. Наші хлопці мають мати змогу самостійно відвідувати муніципальні заклади, заклади громадського харчування, гуляти історичними місцями, а не “ви тут ходіть, а тут не ходіть”. Ми маємо мати змогу скористатися будь-якою послугою, тому необхідно забезпечити інклюзивні умови. І над цим ми всі маємо працювати», – відзначає Сергій Тітаренко, ветеран російсько-української війни.

Як пояснює Ніна Мацюк, експертка з питань інклюзивності та безбар’єрності, доступність передбачає, що людина самостійно має потрапити будь-куди і отримати необхідну послугу. І мова не тільки про користувачів крісла колісного, адже маломобільні групи населення – це широке коло осіб: вагітні жінки, діти до 7 років, люди, які супроводжують дітей до 7 років, люди, які користуються протезами, з порушенням зору, слуху тощо. Також інвалідність може бути прихованою, коли за зовнішніми ознаками ми не можемо ідентифікувати порушення здоров’я у людини, люди старшого віку, люди, які протягом певного періоду можуть бути неуважними. Відтак безбар’єрності і доступності потребує дуже багато осіб.

«У Львові одна з найкращих ситуацій щодо роботи в напрямку облаштування доступності, позаяк питання вирішується комплексно, не ситуативно. Є стратегія, є відповідальні люди, які ведуть цей процес і це тішить», – відзначає Ніна Мацюк.

Як пояснює Ірина Маруняк, уповноважена з питань доступності Львівської міської ради, доступність має стати соціальною нормою. І тут важливо розуміти, що людині з інвалідністю, перш ніж вона потрапить в якийсь заклад, необхідно подолати шлях від свого будинку. Тому у місті працюють над облаштуванням пандусів і підйомників у будинках, облаштуванням доступних зупинок громадського транспорту, пониження бордюрів, освітлення пішохідних переходів. Також проводять навчання з водіями, керівниками ЛКП, закладами бізнесу.

«Коли, спільно з моніторинговими групами обстежуємо заклад, то перевіряємо не лише двері, наявність пандуса чи підйомника, а дивимося на територію довкола – чи є тактильна плитка, місця паркування для осіб з інвалідністю та ін. За результатами обстеження складаємо відповідні протоколи. Ставимо терміни виконання. Станом на зараз ці приписи виконуються. Немає байдужості. Є розуміння, що доступність має бути в пріоритеті.

Нещодавно ми прийняли рішення виконавчого комітету, яким затвердили рекомендації як має бути облаштована вхідна група до того чи іншого об’єкту, розписали, яким має бути пандус і підйомник. А на сесії прийняли ухвалу, відповідно до якої заклади культури, які не належать місту, але є на його території, будуть на 50% дофінансовані з бюджету міста для облаштування доступності.

Також звертаюся до мешканців, керівників закладів і закликаю самостійно проявляти ініціативу і робити своє середовище інклюзивним», – наголосила Ірина Маруняк.

А повністю доступними у Львові є 38 закладів бізнесу. Це заклади, які мають “вхід в нуль”, або безбар’єрний вхід через пандус, універсальну вбиральню та всі необхідні елементи інклюзивності. Також багато закладів на шляху до безбар’єрності, серед них ресторан «Атляс», який проінспектували. Керівництво закладу, готове робити не лише свій заклад, а й простір довкола інклюзивним, відтак фінансово підтримує облаштування доріжок доступності на пл. Ринок, біля свого закладу.

«Усі інклюзивні заклади ми нанесли на відповідну карту. Тому, закликаємо львів’ян і гостей міста мати свою громадську позицію і підтримувати заклади, які вже є доступними або на шляху до безбар’єрності. Бо це про кожного з нас. Бо завтра ми самі можемо потребувати безбар’єрного середовища», – наголошує Христя Лебедь, керівниця міського управління туризму.