Робили це через численні скарги полтавців люди, які мають інвалідність. Зокрема, звертали увагу на тротуар біля зупинки, оснащення інформаційним таблом тощо. Подробиці — у сюжеті.
Катерина Марківна, полтавка: По лікарнях їздимо, буває так, що ось там стоїш, а там таке, що і ноги повиламувати можна.
Полтавці нарікають: зупинки у Полтаві в неналежному стані. Асфальт біля них розбитий. Щоб зрозуміти, які зміни потрібно провести — на одній із зупинок, зокрема, «Корпусний парк» проводять перевірку на доступність. Саме вона у місті найпопулярніша, бо знаходиться в самому центрі міста.
Як очікувати на транспорт на таких зупинках людям з інвалідністю оцінює регіональна представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю України в Полтавській області Ірина Твердохліб. Вона вже 30 років на кріслі колісному.
Ірина Твердохліб, регіональна представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю України в Полтавській області: Якщо перестеляти цю бруківку, то треба обов’язково зважувати на просідання ґрунту. Бо ми бачимо і знаємо цей момент, коли не встигли покласти бруківку, і вже через деякий час вона просідає. Тут ми бачимо: лінії, де повинен зціплятися тролейбус до електрики, знаходяться дуже далеко. Тому водієві практично неможливо під’їхати так, щоб можна було людині, яка просувається на кріслі колісному, опинитися прямо на зупинці.
Полтава має готуватися до повернення військових, які повертатимуться з різними травмами, — говорить Ірина Твердохліб. Тому зупинки повинні бути комфортними.
Ірина Твердохліб, регіональна представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю України в Полтавській області: Якщо військові приходять, і вони не можуть вільно рухатися тут, вже після цих поранень, то варто нам задуматися. Тим більше центральна частина міста. Ми розуміємо, що зараз такий стан війни, що кожна копійка там буде цінитися, і чи варто робити, чи не варто робити. Але ми тут, ми живемо тут і зараз.
Скільки себе пам’ятає, має порушення слуху полтавець Леонід Усенко. Говорить: на зупинці «Корпусний парк» немає жодної інформації про розклад транспорту.
— Взагалі нуль інформації. Ні карти. Взагалі нуль.
Леонід Усенко, голова Полтавської обласної організації українського товариства глухих: Я зараз тут бачу три зупинки. І я не можу зрозуміти, що це за три зупинки, якісь вони окремі, біля кожної зупинки зупиняються тільки автобуси або тільки тролейбуси, або тільки маршрутки. Якщо це приїжджі люди, вони взагалі не зорієнтуються, тобто, чому тут три, чому вони окремі.
Не бачить з дитинства, тому ходить із тростиною, полтавка Світлана Яцюк.
— Тут я відчуваю, що тут є плитка, а тут її, мабуть, зовсім немає. Тут її немає, таке враження, що вона зовсім знята. Так, вона знята, її тут немає. А ця взагалі, я її можу і палицею підняти.
Говорить: на її думку, на цій зупинці потрібно змінити тротуарну плитку повністю та переставити стовпчики біля транспорту.
Світлана Яцюк, представляє осередок сліпих, має порушення зору: Важко нам пересуватися містом. Тротуари незручні, дуже плитка попіднімалася. Стовпчики так добре поставили для машин, щоб не вилітали на зупинки, але вони теж нам незручні, бо виходиш із тролейбуса, наприклад, і попадають двері якраз напроти цих стовпчиків. Теж можна швидко перечепитися через цей стовпчик та впасти.
Учасники інспекції зупинок говорять: на околицях міста ситуація ще гірша. Тому планують провести подібну інспекцію і там.