Соціальний супровід: як на Київщині запроваджують нову послугу для дітей під час інклюзивного навчання

У Броварській громаді одними з перших в Україні запроваджують послугу супроводу дітей соціальними робітниками під час інклюзивного навчання. Хто може стати соціальним робітником, що конкретно включає в себе ця послуга, і чому це важливо для дітей з особливими потребами, розповіла керівник Центру соціальних служб Броварської міської ради Людмила Мардар у коментарі УНН.

За словами керівника Центру соціальних служб, нині у Броварській громаді – 152 дитини з особливими потребами. Відвідувати вони можуть, у принципі, усі навчальні заклади громади. У дитсадочках та школах є інклюзивні групи та класи.

“Справа у тому, що у грудні 2021 року був запроваджений державний стандарт соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання. Тобто, за навчання дитини відповідає асистент вчителя, а за побутові потреби – соціальний робітник, який не має права втручатися у навчальний процес. Основне завдання такого робітника – допомогти дитині з особливими потребами під час прийому їжі, миття рук, перевдягання, відвідування туалету, супровід під час пересування навчальним закладом тощо.

Надавати цю послугу можуть як родичі дітей, так і сторонні особи, яких ми зараховуємо в штат та виплачуємо мінімальну зарплату. Один соціальний робітник супроводжує одну дитину. Важливо зрозуміти, що родичі дитини, якщо вони не пройшли відповідне навчання та не отримали сертифікат, то вони не мають права перебувати з дитиною в навчальному закладі під час освітнього процесу”, – розповіла Людмила Мардар.

Жінка зазначила, що така практика є новою для України, тому певні труднощі в процесі її запровадження, звісно, виникають.

“Ми – одні з перших, хто почав це запроваджувати. Цікавилися досвідом Києва та Дніпра. Але їхні центри соціальних служб централізовано закуповували цю послугу у громадських організацій, а ті не особливо хочуть ділитися своїми напрацюваннями. Тому ми вирішили піти своїм шляхом. Цього року у нас п’ятеро людей пройшли спеціальне навчання. З 1 вересня троє з них вже стали соціальними робітниками: одна бабуся та дві мами. Зараз у нас зросла кількість заяв, люди приходять, цікавляться, тому на сесії міськради було вирішено збільшити штат соціальних робітників до 15 осіб.

Ми розуміємо, що постійна турбота про дитину з особливими потребами – це інколи психологічно важко для батьків та інших близьких людей. Тому, за задумом, стандарт виписаний так, щоб соціальний робітник якоюсь мірою розвантажував батьків. Але поки що сторонніх осіб, які б цікавилися цією діяльністю, небагато. Тому більшість заяв у нас знову ж таки від мам, бабусь”, – додала керівник Центру соціальних служб Броварської міськради.

Людмила Мардар відзначила, що кошти на оплату діяльності соціальних робітників закладені у бюджеті громади. І окремо підкреслила, що влада Броварів приділяє значну увагу турботі про дітей з особливими потребами.

“У нас є Центр реабілітації для дітей з інвалідністю, де вони отримують усю необхідну допомогу. Для цих діток ми постійно проводили фестиваль, де вони читали вірші, співали, показували різноманітні сценки. Це для них дуже важливо.

У деяких регіонах скаржаться, що у них немає коштів на соціальну роботу із дітьми з особливими потребами, а в Броварах вони є.

Наш міський голова Ігор Сапожко знає кожну таку дитину, кожну людину, у якої є потреба в соціальних послугах. Постійно цікавиться питаннями, які виникають у соціальних служб, та сприяє їх вирішенню. І це така гордістю за громаду і за нашу владу, яка дбає за кожну людину”, – зазначила Людмила Мардар.

Захар Подкидишев